Кілька цікавих фактів про тернопільські тролейбуси від Антона Почєпцова

Скільки в місті тролейбусів і яких моделей, які пофарбовано в який колір, коли який ремонтували, — знає Антон Почєпцов. Тож запитала, чим особливі тролейбуси та за що їх варто любити.

— Колись просто спостерігав за змінами тролейбусів – слідкував за цікавими пофарбовками, рекламами, ремонтами, — розповідає Антон. — Коли на початку 2000-их дістався інтернету, то зі здивуванням виявив, що то зовсім не унікальне (патологічне-відхилення — сміється — А. З.) хобі, бо є немало тематичних ресурсів з фотографіями, історією та іншими цікавостями громадського транспорту, є багато людей, що цим цікавляться. Тож з часом теж надумав і собі зайнятись фотканням, аби зберегти то для себе й колег по зацікавленню. А зараз взагалі подобається фотографувати транспорт у міському середовищі, та й, певне, сформувалось зацікавлення фотографією.

Фото Олександра Гриціва

Коли запитую про початки хобі, каже, що й сам замислювався над цим, але однозначної відповіді не знайшлось:

— Можливо, то була така реакція на переселення з Києва, коли після життя в постійному русі на одній з центральних вулиць, я опинився в спокійному й тихому Тернополі. Тролейбуси, мабуть, були тим, що нагадувало велике місто. Або ж то сімейна схильність до такої «системної техніки» — один із моїх прадідів був залізничником. Мабуть, мені просто подобаються тролейбуси, як комусь поїзди, літаки, військова техніка… Хоча їхня «електричність» та пов’язані з нею особливості теж до вподоби. А старші шкодівські тролейбуси привертають увагу стильним дизайном.

Київ, 1973 — тролейбусні поїзди колекція (колекція Aare Olander)

У Тернополі, крім стандартних тролейбусів, є кілька особливих. Приміром, наше місто одне з трьох в світі, де ще залишилась на маршрутах чеська класика Škoda 9Tr.

— У нас є один робочий екземпляр, стільки ж виходить на маршрути в Ялті, з двадцять працюють у сусідньому Рівному. А взагалі в різні роки ареал «популяції» цієї моделі був від норвезького Берґена і міст східної Німеччини аж до індійського Бомбея і афганського Кабула. Крім того, тролейбуси Škoda 9Tr багато років були такими собі транспортними символами кримської гірської тролейбусної траси Сімферополь-Ялта, а також Києва, де їх з’єднували по двоє, і так виходили тролейбусні поїзди. Тернопіль — друге після Дніпра місто, яке в 1992 році наважилось взяти перші тролейбуси незалежної України – «гармошки» ЮМЗ Т1 виробництва «Південмашу». З 1994 року у нас працював прототип їхньої ж короткої моделі — ЮМЗ Т2. Наше місто останнє з тих, які отримали львівські тролейбуси попереднього покоління ЛАЗ-52522. Завдяки активній закупівлі вживаних, але добротних Škoda 15Tr, у Тернополі, мабуть, другий після столиці відсоток «гармошок», а це помітно покращує комфорт у пікові години, та й не тільки. І взагалі у нас, мабуть, одна з найгустіших тролейбусних мереж України.

Бомбей (тепер – Мумбаї), 1961 – прототип курортної версії Škoda 9 Tr (колекція – Jiří Hertl)
Дрезден, 1963 (колекція Jean-Henri Manara)

З тролейбусами, до речі, пов’язані різні історії. Є кілька «бородатих», як та, де жіночка викликає міліцію, бо тролейбус «рогами» збиває грушки у неї на дачі, чи та, де тролейбусом цуплять кавуни з баштанів.

— Чув у переказах історію, що відбувалась у середині двотисячних у Тернополі. Думаю, всі знають про дико «роздовбану» дорогу на комбайновий. Якось на один з вечірніх рейсів маршруту №7 попала молода та не надто досвідчена водійка. Коли їхала по тих ямегах, хтось почув, наче щось відвалилось від тролейбуса. Зупинились, і в темряві таки ніби знайшли те, що відпало, і навіть затягли в салон ту штуку, аби ремонтники повернули її на місце… На ранок в депо вже всі шкірились — привезена деталь виявилась вихлопною трубою якоїсь нещасної автівки.

Запитувала Анна Золотнюк

Терен

Comments are closed.