Фотопастки на Тернопільщині зафіксували червонокнижного лісового кота

Лісового кота – представника червонокнижного виду зафіксувала фотопастка в заповіднику “Медобори”. Науковий працівник заповідника Іван Добривода каже, цього виду ссавців не бачили на Тернопільщині понад 30 років, пише Суспільне. 

Лісового кота зафіксувала фотопастка в заповіднику “Медобори” в грудні. Науковий співробітник заповідника Іван Добривода каже, знайшли його на відео випадково:

“Дуже нас всіх потішило, розвеселило, особливо, коли він там вийшов, снігу ще до цього не було напевно, коли він зайшов на ночівлю, а коли вийшов він побачив сніг і його це дуже сильно здивувало”.

Щоб встановити фотопастку, працівники заходять у глиб лісу, подалі від дороги, каже науковий співробітник “Медоборів” Арсен Капустинський.

“Чи то ставимо на Мартинківське восховище, щоб побачити видру, чи ми ставимо в якесь таке місце, як ця купальня, чи ставиться десь, де є чіткі сліди того, чи іншого звіра, котрий концентрується на тій чи іншій площі, де їх видно часто”, – каже Капустинський.

Чоловіки встановили камеру, яка має зафіксувати диких кабанів. Вони направляють прилад на так звану купальню та тестують, чи спрацює він.

Загалом таких камер є 4. Одна з них вже відзняла схожу купальню кабанів. Так тварини купаються в болотяній воді, а тоді чухаються об дерева чи кущі, щоб вичистити шерсть та шкіру.

Зазвичай камеру налаштовують так, аби вона зробила 3 світлини та відео на декілька секунд. На одній локації прилад може стояти місяць, каже Іван Добривода. За його словами, камера спрацьовує на рух. Так, наприклад, зафіксували дитинчат борсуків.

Та лисицю, що обнюхувала їхнє лігво вже взимку. Також, каже Іван Добривода, іноді територією заповідника проходять вовки. Вони не живуть тут постійно.

Місця, де встановлені камери, часто обнюхують тварини. Так знайомиться з приладом сарна, яку також називають козулю чи дикою козою.

Єдині, кого ще не вдалося спіймати на відео – червонокнижні птахи, каже науковий співробітник “Медоборів” Арсен Капустинський.

“Ми плануємо цього року виставити фотопастку в долині Збруча, в каньйоні. То така досить глуха територія, де кожного разу спостерігається підорлик малий. Це вид Червоної книги. І за більшістю даних, він має гніздитися на нашій території. Проте, за стільки років підтвердити гніздування ще ніяк не виходило”, – каже Капустинський.

Загалом за одне встановлення фотопастка може зробити близько тисячі різних знімків, каже Іван Добривода. За його словами, найякісніші з них відбирають та зберігають. Іноді фото надсилають іншим науковцям, аби підтвердити знайдений вид. А тоді публікують на своїй фейсбук-сторінці.

Заповідник “Медобори” має площу приблизно 9 тисяч гектарів. Про це розповів Іван Добривода. За його словами, на цій території є 27 рідкісних видів ссавців та 26 рідкісних видів птахів. Фотопастки встановлюють більше 5-ти років.