Віталій Дерех плавав у тернопільських калюжах (відео)

Справді, тернопільські калюжі подекуди настільки глибокі, що у деяких спокійно можна плавати човном. Довів журналіст 20 хвилин Віталій Дерех.

– У нашому дворі такі калюжі, що – ну, просто озеро! Хоч бери і додому човном добирайся! – повідомила у редакцію тернополянка Ірина Січкар. – І це – не лише у нашому дворі, а по всьому місту! Ми перевірили слова жінки. Пересвідчилися: справді, тернопільські калюжі подекуди настільки глибокі, що у деяких спокійно можна плавати човном.

Приїжджаємо на вулицю 15 Квітня. Йдемо у двір будинку №3б. Посеред двору – два озерця. На березі одного лежить сніг. Обабіч іншого — болото. Простеляю на снігу гумовий човен. За десять хвилин він уже надутий і готовий до спуску на воду. Із вікон виглядають зацікавлені мешканці. Жінка та маленька дівчинка спиняються перед входом у свій під’їзд. Спостерігають.

Веслом міряю глибину калюжі. Біля “берега” – мілкувато, усього сантиметрів сім. Однак посередині “озерця” глибини вистачає. Весло занурюється більш як на 15 см. Спускаю човен на воду. Спочатку дно черкає по намулу. Проте на середині човен добре реагує на кожен порух весла. Успішно переправляюся на інший бік калюжі.

Із вікон будинків виглядають люди із фотоапаратами. Дехто навіть спускається у двір.

– Хочете, перевезу вас на той бік! – кричу до людей. – Іншим шляхом вам на сухе не добратися, тож мушу допомагати!

Жіночки бояться сідати у хистке судно. Але пенсіонера Петра Масенка не злякати – чоловік заскакує на борт. Човник хитається і чіпляє дно калюжі.

– То ви добре придумали, бо до мого під’їзду – або човном, або в гумаках! – каже чоловік. – Удома маю рибальські чоботи для таких потреб. Живу тут уже більше 20 років. Такі ями були у цьому дворі завжди. Моя жінка живе тут довше, то каже що за останні 30 років тут серйозного ремонту ніхто не робив.

Переправляю пана Масенка на інший берег. Повз проїжджає таксі. Машина входить у калюжу і здіймає хвилю. Човен хитається, як на Тернопільському ставі у вітряну погоду.

– Поки став не розмерзся, діти, які на байдарках катаються, можуть до нас приїздити, – сміється хлопчина, який вийшов з під’їзду у тапочках. – І взагалі — тут вийшов би чудовий аквапарк…

Люди жартують, але усвідомлюють, що проблема – серйозна. Вулицею їде авто швидкої. “Газелька” сповільнює хід і заледве долає два “озерця”.

– Як дощ впаде, тут і застрягнути можна, – каже Петро Масенко. – А хтось же цю швидку чекає! Як лікарі цій людині пояснять, чому так довго до неї їхали?

Врешті, перевізши усіх охочих, здуваю човен. Їдемо до наступної калюжі.

– Киньте ті фотографії в Інтернет! Нехай Надал побачить, що в нас робиться, і трохи рухається! – кричить навздогін якийсь хлопець.

Із вулиці 15 Квітня їдемо на Галицьку. Тут, як повідомили читачі, навіть можна займатися рафтингом. Як на Черемоші у Карпатах. Адже у дворі будинку №35 вода тече постійно. У дощ той потік дійсно стає придатним для екстремальних сплавів.

Надворі мрячить. Асфальтом тече міні-річка. Неподалік частина потоку впадає у глибоку калюжу на дорозі, інша – стікає до ще глибшої “річечки”. Вона вже зробила собі русло через місце, де колись були газони.

Надуваємо човен і спускаємо його у той потічок. Тут – надто мілко для швидкісного екстремального сплаву. Човен чіпляє днищем асфальт. Однак тиск води такий сильний, що плавзасіб усе-таки повільно рухається униз.

– Вам варто сюди прийти після будь-якої зливи, – каже Марія Коба, яка мешкає по сусідству. Жінка, щоб не замочити ноги, намагається перебратися на інший бік бурхливого потоку, ступаючи по камінцях. – Тоді – без жартів – човен потрібен. Людям затопляє підвали, іноді – навіть перші поверхи. Ми в такій ямі живемо, що сюди всі стічні води сходять.

Поруч порається якийсь тракторець. Ковшем вигрібає воду з глибокої калюжі. На секунду показується дно — асфальту там уже немає, а лише грубе каміння. Дуже скоро його знову вкриває водою. Човном легко долаєю ту калюжу, не зачіпаючи дна. Адже глибина – достатня.

І таких калюж по Тернополю – чимало. Біля кожної з них, схоже, має бути човен, аби переправляти людей до домівок. Оскільки такої послуги міські комунальники поки що не надають. Комусь доводиться їхати додому на таксі, хтось обходить калюжі сусідніми дворами, решта потрапляє додому з мокрими ногами.

Власне, коли ті калюжі висохнуть, проблема залишиться. Адже вода сьогодні збирається у глибоких ямах. Для автомобілів це — пастки, а для пішоходів — болото. Воно, як повідомили нам місцеві мешканці, не просихає навіть влітку.

Де ремонтуватимуть – не ясно

На поточний ремонт вулиць і доріг Тернополя цьому року планують виділити 7 млн 153 тис. грн. Однак, як повідомляють у міській раді, цієї суми – замало, аби навести лад у місті.

– Виконком вирішив виділити на капремонт вулиць і доріг 19,6 мільйона гривень і на поточний – 7,1, – повідомив газеті міськради начальник управління ЖКГ Микола Лесів. – Сподіваємося на збільшення цієї суми, адже ситуація сьогодні – досить складна.

У титульному списку капремонту житлового фонду міста, затвердженому виконкомом, знаходимо графу – “Ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій”. На ці потреби запланували 2 млн 400 тис. грн. Утім, переліку адрес, де проведуть такий ремонт, – немає. В іншому списку згадали лише міжквартальні проїзди, які ремонтуватимуть у 2013 р. Згідно з цим документом, двір на вул. Морозенка, 5, відремонтують за 800 тисяч. Покриття біля будинків за адресою: вул. 15 Квітня, 37, 39 – за 400, на вул. Лепкого, 6 – теж за 800.