Навіщо Тернополю дві футбольні команди?

Останнім часом все частіше доводиться чути чимало аргументів на користь тієї чи іншої команди. Вперше за історію міста вболівальники спостерігатимуть за перипетіями футбольного дербі і це, безумовно, варте уваги. Нива та ФК Тернопіль — різні команди та структури, але об’єднує їх одна аудиторія. Тож sports.te.ua спробував розібратися в перспективах обох команд у кількох аспектах.

Історія

Зупинятися на цьому критерії детально сенсу немає, адже для тих, хто більш-менш слідкує за футболом у Тернополі, зрозуміло, що тут команди знаходяться відверто у різних “вагових категоріях”. Нива за свою більш ніж 30-річну історію пережила чимало злетів та падінь, як у найвищому дивізіоні чемпіонату України, так і у “болоті” Другої ліги. Старше покоління безумовно пам’ятає і перемоги над московським Спартаком, київським Динамо та донецьким Шахтарем. Та більш молодші застали часи занепаду команди, яка з Вищої ліги за два роки скотилася на саме дно.

Фактична дата створення футбольного клубу Тернопіль — 2007 рік. Саме ці цифри й красуються на емблемі клубу сьогодні. Однак, свою історію у футболі клуб розпочав ще у 2000 році, коли на базі тернопільського педліцею створили команду під назвою Тернопіль-Нива-2 (як бачимо, Нива та ФК Тернопіль не завжди були суперниками на полі — прим. sports.te.ua). З такою назвою колектив проіснував неповні 2 роки, виступаючи при цьому у Другій лізі, як фарм-клуб Ниви. Та після пониження у класі першолігової Ниви, другу команду утримувати сенсу не було. За свою історію ФК Тернопіль 4 рази ставав чемпіоном Тернопільщини з футболу, а також неодноразово вигравав кубок та суперкубок області. В активі команди також є перемога на чемпіонаті Європи серед студентів.

Власники

ФК Тернопіль — муніципальна команда, яка знаходиться на балансі міста. Почесним президентом є міський голова Сергій Надал.

Нива у цьому плані доволі загадкова команда. Фактично президентом клубу є Степан Рубай, який відношення до команди має лишень опосередковане. Останнім часом справами Ниви опікується губернатор Тернопільщини — Валентин Хоптян.

Інфраструктура

У цьому плані кращі, а, можливо, більш стабільні справи у ФК Тернопіль. Команда має базу у Пронятині(віддалений мікрорайон міста — прим. sports.te.ua), де футболісти повинні збиратися у переддень офіційної гри у Другій лізі. Там є й тренувальне поле. Не менш важливу роль грає наявність власного транспорту — автобуса Volvo. Не варто забувати, що на балансі ФК Тернопіль є Тернопільський міський стадіон, який команда ділитиме разом із Нивою. Щоправда досі не відомо чи буде Нива платити за оренду споруди під час матчів, але за останніми даними згідно домовленості із міськрадою команда буде сплачувати лише комунальні послуги.

З інфраструктурою у Ниві справи йдуть дещо гірше. По-перше відсутній автобус, яким би команда могла добиратися на виїзні матчі. Останні роки транспортом для гравців служать орендовані автобуси. Щодо бази, то тут є позитивні зрушення. Нещодавно на одній із сесій обласної ради Ниві надали у користування спортивну базу у селі Великі Гаї, але терміном лише на один рік. Тимчасовим же притулком для команди став санаторій “Медобори” в с.Конопківка Теребовлянського району (приблизно 20 км від Тернополя — прим. sports.te.ua), де створені всі умови для відпочинку та відновлення гравців, адже це один з найкращих санаторних комплексів Західної України. В розпорядженні Ниви і стадіон у сусідніх Микулинцях, де команда проводить тренування.

Тренери

Обох керманичів команд, які, власне, готують їх до нового сезону пов’язує чимало фактів. Обоє в свій час виступали у складі Ниви, як підгаєцької, так і вже тернопільської та навіть грали у одній обоймі. Ще один цікавий факт: у одному зі своїх інтерв’ю нині тренер ФК Тернопіль — Василь Івегеш, назвав Ігоря Яворського своїм “хрещеним батьком” у футболі. Вся справа у тому, що молодого Василя Івегеша саме на прохання Яворського зарахували до львівського спортивного клубу “Трудові резерви”.

Досвіду футбольного та тренерського вистачає у обох. Але Василь Івегеш тренує ФК Тернопіль вже давно, а Ігор Яворський лише в червні офіційно приступив до роботи в Ниві, востаннє тренувавши ФК Львів у Першій лізі. Тим цікавіше буде спостерігати за тренерською дуеллю майстрів своєї справи, адже люди вони амбіційні, ті, які прагнуть високих результатів.

Гравці

Власне, головними дійовими особами обох клубів є саме футболісти. Адже за їхніми діями на полі спостерігають вболівальники, на когось з них вони моляться, а когось навпаки — ненавидять. Звісно, що такі кардинальні думки у тернопільського глядача виникають вкрай рідко, але на гравцях хочеться зупинитися детально.

Більш-менш сформований кістяк команди є у ФК Тернопіль. Певна група футболістів грають пліч о пліч вже чимало часу, адже зіграність у футболі — одна із головних запорук успіху. У Тернополя яскраво виділяються кілька досвідчених виконавців, дехто із них встиг пограти навіть за Ниву. Захисник Сергій Атласюк та нападник Василь Чорний  у свій час неодноразово одягали жовто-зелені футболки. Дуже досвідчений капітан команди — Андрій Кондзьолка, а також ряд молодих гравців, які мають місце у основі — Сергій Полянчук, Ігор Курило, Ігор Сороцький. На додачу вихованці ФК Тернопіль, які “понюхали пороху” Другої ліги у виступах за комсомольський Гірник-Спорт — Степан Клекот та Андрій Дубчак. Не варто забувати, що ряд футболістів, які не так давно захищали кольори команди виступають у інших клубах — Ігор Мединський (Динамо-2), Ігор Пердута (Ворскла), Роман Годований (Волинь).

У розпорядженні “муніципалів” також є хороша зміна. Команда тернопільської школи-ліцею №13, яка кілька місяців тому боролася у фіналі всеукраїнського шкільного Євро-2012. А також молодь, яка навчається у школі №30, що у Пронятині. З нещодавніх слів почесного президента клубу Сергія Надала стало зрозуміло, що футбольна ДЮСШ Тернополя теж буде працювати на ФК Тернопіль.

Нива останніми роками не надто акцентує увагу на місцевих виконавцях, але й вони грали чималу роль у виступах клубу. Здебільшого в клубі виступають запрошені гравці з інших областей України. Кілька останніх сезонів через клуб пройшли чимало футболістів, які приходили та йшли з команди. В основному їх запрошували тренери, яких теж було чимало — Юрій Коваль, Віктор Ряшко, Ігор Біскуп, Сергій Шиманський, Богдан Стронцицький. Але найбільший акцент на доморощених гравцях робив Сергій Шиманський (у недалекому минулому гравець Ниви — прим. sports.te.ua), який мав відношення до місцевої ДЮСШ. Чимало тернополян, які починали свої виступи у Ниві зараз виступають за межами області. Екс-капітан Тарас Дурай пограв за луганську Зорю, луцьку Волинь та встиг побувати у Білорусії, де виступав за Бєлшину. Останнім клубом Тараса була кіровоградська Зірка, яку він покинув влітку. Андрій Гринченко — нині діючий гравець ужгородської Говерли-Закарпаття, Ігор Семенина виступає у Миколаєві, Володимир Пришнівський — у Скалі. Не слід забувати й про славнозвісного Олега Ящука, Сергія Сернецького та інших виконавців.

На даному етапі новий-старий тренер Ниви Ігор Яворський запросив у команду певну групу виконавців. Залишилися у складі і місцеві — Мдинарадзе, Скакун, Мазур, Плішка. Доукомплектація команди наразі триває. І результати контрольних матчів вселяють оптимізм.

Перспективи

На цьому аспекті порівняння обох команд особливо зупинятись теж не варто, адже робити прогнози — діло невдячне. До того ж все на свої місця розставить гра. Варто лиш зауважити, що обидві команди у цьому сезоні мають чималі амбіції. На одній із прес-конференцій почесний президент ФК Тернопіль чітко заявив, що клуб має намір потрапити у шістку кращих команди Другої ліги та поборотися у плей-офф. Щодо серйозності планів Ниви говорить сам факт запрошення тренера Ігоря Яворського, який у своїй роботі прагне досягати найвищих вершин.

Вболівальники

За яку команду вболівати у наступному сезоні це, звісно, особиста справа кожного. Ниву у різні часи підтримував як вщент заповнений стадіон, так і кількасот людей, які були з командою в часи найбільших перемог та розчарувань. Старші вболівальники, які пам’ятають перемоги над Динамо і Спартаком, братів Капанадзе, хет-трик Ящука, й досі сподіваються на світле майбутнє жовто-зеленої дружини. Однак, разом із тим, останні результати, які демонструє команда, дещо відштовхнули глядача. Все частіше з уст псевдовболівальників доводиться чути “А що Нива знову програла? — Хто б сумнівався…”. Але з впевненістю можна сказати, що ця ж людина у час перемоги буде вважати себе найвідданішим фаном своєї команди — така вже реальність.

ФК Тернопіль до цих пір не збирав повні стадіони, але певний інтерес у публіки до цієї команди є. Можливо, через те, що це зовсім щось нове і незнане, а, можливо, як говорилося раніше, люди дещо втомилися від останніх невдач Ниви.

Дербі: за чи проти?

Водночас доводилось чути й висловлювання: “Навіщо Тернополю дві команди? — Одну не можуть втримати…”. З цим твердженням важко посперечатися. З однієї сторони Тернопільська область — одна з найбідніших у країні за рівнем зарплат та розвитку, але на відміну від багатьох обласних центрів може дозволити собі дві професійні команди. В той час як Рівне та Житомир не мають жодного представника у професійній лізі. Разом із цим це можливість підвищити інтерес до футболу, особливо у молодого покоління футболістів, адже тепер щотижня тернопільський глядач матиме змогу бачити у своєму місті великий футбол. Головне – щоб клуби не кинули всі сили на вияснення відносин між собою (особливо в “кабінетних” війнах, адже командами опікуються представники різних рівнів влади, які ще й належать до різних політичних партій, а тому без “вставляння палок у колеса” в такій ситуації навряд чи обійдеться) і в цій боротьбі не загубили один одного та не залишили місто та область без жодного професійного клубу.