26-річна тернополянка Марія Деркач померла через байдужість лікарів, – родичі

13  січня поховали 26-річну Марію Деркач. Дівчина померла на стільці під кабінетом комп’ютерної томографії Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги, куди її направили на обстеження з міської лікарні №2. Занедужала Марія наприкінці грудня, тоді й звернулася до медиків, після обстежень їй поставили діагноз «вірусна пневмонія». Більше двох тижнів вона проходила курс лікування, аналізи свідчили про поліпшення стану здоров’я, навіть йшла мова про виписку, як раптом…

Поки що нема результатів патолого-морфологічних висновків та висновків комісії міського управління охорони здоров’я, які встановлять, що саме спричинило летальний кінець, однак рідні вже звернулися до прокуратури з проханням перевірити факт смерті, бо переконані, що нещастя сталося через байдужість лікарів.

Лікарі думали, що вагітна… 

Марія Деркач працювала продавцем одягу на центральному ринку Тернополя, наймала квартиру в обласному центрі. Надійною опорою та підтримкою для неї був коханий хлопець Сергій, з яким дівчина мріяла поєднати свою долю. Та не судилося, все обірвала підступна хвороба… Ще 23 грудня Марія була на роботі, а вже наступного дня занедужала, раптово почала задихатися, тому рідні негайно доправили її до приймального відділення міської лікарні №2.

— Черговий лікар оглянув Марію і порадив звернутися в поліклініку, та ми наполягали госпіталізувати сестру, — каже рідний брат покійної Андрій Деркач. — Майже дві доби її практично не лікували, направили лише здати аналізи, лікарі припускали, що, можливо, Марія вагітна або у неї перевтома. Аж на третій день, коли побачили, що їй справді дуже погано, скликали лікарів, ще раз оглянули і діагностували у неї вірусну пневмонію та перевели в реанімаційне відділення. Там Марія пролежала тиждень. Практично увесь час вона була під’єднана до кисневого апарата. Їй призначили антибіотики, майже через день водили на рентген. 2 січня, після флюорографічного обстеження, нам сказали, що сестра іде на поправку, тому її перевели в терапевтичне відділення. 8 січня лікуючий лікар Алла Пастернак потішила нас, мовляв, легені світлі і якщо все буде добре, то через три дні Марію зможуть виписати і вона продовжить лікування вдома. Але 10 січня у сестри несподівано піднялася температура до 40 градусів. Чергова лікар оглянула її, виміряла у неї сатурацію — насиченість крові киснем, показник був 83 (норма кисню у здорової людини — 95-99) і вирішила переводити до реанімації. Однак лікар з реанімації запевнив, що нема потреби переводити, оскільки повторна сатурація показала 94. Та вже наступного дня, 11 січня, Алла Михайлівна наполягла на переведенні до реанімації. Після консиліуму Марії призначили комп’ютерно-резонансну томографію. У другій лікарні немає томографа, тому сестру вирішили транспортувати в лікарню швидкої допомоги. Її посадили в службову автівку, супроводжували медбрат та санітарка. Усю дорогу Марія була під’єднана до балона з киснем. Я теж супроводжував сестру на обстеження, все начебто було добре, вона своїми ногами зайшла в кабінет томографії. Зробили одне обстеження, потім на вимогу лікарів повторне і… За дверима почався якийсь рух, я розумів, що щось не так, але мене не впускали. У томографі Марія почала задихатися, її витягли, дали балон з киснем, та виявилося, що він уже порожній… Медбрат побіг заправляти балон, а сестру залишив на стільці в коридорі помирати. За лічені хвилини вона задихнулася… Її поклали на каталку і повезли реанімувати, але серце вже не запустили…

Закінчився кисень і померла…

Андрій Деркач досі не може пробачити собі, що дозволив померти сестрі просто на його руках, та лікарям за байдужість. Чоловік вважає, що Марію можна було врятувати і що померла вона не від пневмонії, а від нестачі кисню.

— У висновку написали причину смерті — альвеолярний набряк легенів, але ми в це не віримо, бо за три тижні вірус практично вдалося побороти, потрібний був ще певний час на відновлення організму. Сестра задихнулася через халатність лікарів… — скаржиться пан Андрій. — Її непрофесійно транспортували, тобто не машиною швидкої допомоги чи реанімобілем, а звичайною легківкою, не супроводжував кваліфікований лікар, не було достатньо кисню… Медики хочуть зам’яти цю справу, саме тому так швидко зробили розтин, нас просто підганяли, аби ми забрали і поховали тіло…

— Скільки я молилася за одужання Марійки під реанімацією, скільки сліз пролила… — витирає очі її мати пані Люба. — Ми чекали, що доньку випишуть того дня, а її виписали назавжди… Ніхто не думав, що так станеться. Хіба що Марійка мала трохи тривогу, бо за два дні перед тим їй снилося, що приміряє весільну сукню, але… сірого кольору. А нашій тітці з Підволочиська напередодні приснилося, що цілує хрест у нашому селі…

Головний лікар Тернопільської комунальної лікарні №2 Віктор Кміта:
— Прикро, що ми не змогли врятувати молоду дівчину, але провини чи помилки лікарів тут нема — вони робили все можливе. Щороку наша лікарня госпіталізує сотні хворих на пневмонію, з них, на жаль, один-два летальні випадки. Причини різні, та найперше через те, що люди часто займаються самолікуванням, невчасно звертаються до лікарів, а ще через нечутливість бактерій вірусів до сучасних антибіотиків. Летальні випадки трапляються не лише в Україні, останнім часом ми чули про смерть від пневмонії в Росії, США.

За попередніми висновками, Марія Деркач померла від пневмонії бактеріально-вірусного генезу, у неї була повна інфільтрація легень, тобто знищена легенева тканина. Не можу сказати, чи дівчина перехворіла на грип, бо тиждень лікувалася вдома, а до нас прийшла у розпалі сильної пневмонії, такої, яку ми бачили у 2009-ому році. Майже 5-6 днів вона була між життям і смертю. Спочатку ми досягли певного ефекту в лікуванні, а потім недуга почала швидко прогресувати. А ще ми підозрюємо, що дівчина могла хворіти на туберкульоз, оскільки казала, що мала контакт із хворими. Однак остаточна причина смерті буде відома після отримання патолого-анатомічного висновку. За даним випадком проводиться службове розслідування комісії міського управління охорони здоров’я, висновки якого буде повідомлено рідним Марії Деркач.

Нова Тернопільська