У Тернополі розказують, як було під час панщини

У держархіві області діє виставка присвячена 165-ій річниці скасування панщини в Галичині

Перший розділ виставки ознайомлює із хронологією подій революцій 1848-1849 років у країнах Європи, зокрема в Франції, Німеччині, Англії, Італії та Австрійській імперії.

У другому розділі представлені книги та періодичні видання кінця ХІХ – початку ХХ століття, які висвітлюють події 1848 року в Галичині. Зацікавить відвідувачів збірник законодавчих актів за 1848 рік, який був виданий у Львівській друкарні в 1853 році. Адже саме в ньому можна ознайомитись з текстом маніфесту від 17 квітня 1848 року про скасування панщини з 15 травня 1848 року.

В експозиції виставки – літературно-науковий журнал «Зоря» за 1880 рік із статтею «Русини в році 1848»; праця професорів львівського університету Людвіка Фінкля і Станіслава Гломбинського «Історія і статистика Австро-Угорської монархії», яка була видана в Львові, в друкарні НТШ у 1901 році; книга В’ячеслава Будзиновського «Хлопська посілість», видана в 1901 році у Львові.

У третьому розділі виставки розміщені документи, які висвітлюють відзначення дня «знесення панщини» або як його ще називали «Свята свободи» у Тернопільському воєводстві.

Експонуються світлини хрестів, встановлених на Тернопільщині, зокрема в Острові Тернопільського району, Пробіжній Чортківського району, Підволочиську та деяких інших населених пунктах.

Представлено документ про організацію урочистих демонстрацій при сприянні греко-католицького духовенства, церковних братств та членів товариства «Рідна школа» 16 травня 1930 року в м. Копичинці, у зв’язку із святкуванням річниці скасування панщини.

В експозиції виставки – прохання комітету Українського Національного Демократичного Об’єднання до Підгаєцького повітового староства про надання дозволу на проведення 15 травня 1932 року публічного віча біля «панщизняного хреста» в с. Литвинові.

Поруч документ, з якого дізнаємося, що 16 травня 1938 року в церкві с. Розношинці Збаразького повіту відбулося богослужіння та панахида за померлими, які відробляли панщину.

Наявна інформація про пам’ятні знаки, встановлені до річниць скасування панщини в Копичинському та Збаразькому повітах.

В цьому ж розділі експонуються документи, які висвітлюють і негативне ставлення польської влади до існування пам’ятних хрестів. Це, зокрема, скарга громади с. Серединці Тернопільського повіту до уряду Тернопільського воєводства про наругу над таким пам’ятником. Поруч розміщена скарга від 18 травня 1933 року. В ній йдеться про події, які відбулися в селі Сущин Тернопільського повіту, де 16 травня 1933 року поліцією було побито селян, які прикрашали кам’яний хрест, встановлений до дня скасування панщини родинами Сірантів і Гетьманів. Скаргу підписали жителі сіл Сущин та Остальці.

В окремий розділ виставки виділено висвітлення подій 1848-1849 років у тій частині сучасної Тернопільщини, яка входила до складу Російської імперії, а саме на Кременеччині.

Представлені документи із фонду «Почаївська Успенська Лавра»: реєстр селян-кріпаків, що належали Почаївській Лаврі та перелік повинностей, які вони виконували; розпорядження Волинської духовної консисторії про відправлення богослужінь на честь поразки революції в Угорщині та інформація про виконання імператорського указу щодо відправлення таких богослужінь.