Сергій Надал фінансує тернопільських «радикалів» Ляшка?

Колись, як і більшість моїх однопартійців з ВО Свобода, я дуже зрадів, коли Сергій Надал влився у наш рух. Була надія, що цей фінансово забезпечений чоловік влиє надлишок своїх неофіційних коштів у небагатий тернопільський осередок. Тих грошей ми, рядові активісти, звісно ж не побачили, але тішили себе надією на те, що десь то вони точно крутяться на нашу користь. Як діти вірили, і інших навертали у віру, що наш спритний мер паралельно з облаштуванням своїх звичних чиновницьких оборудок таки робить щось добре і для людей. Щоби закріпитися на хлібній посаді, чи тому, що «міцний господарник» — байдуже — лиш би працював та про партію рідну не забував.

Отак би й дивилися ми радісно крізь рожеві окуляри на Сергія Віталієвича і мутне болото навколо мерського земельного «корита», якби не взнали, що поганець щедро дає під теперішні вибори гроші нашим основним конкурентам — «радикалам» з партії Ляшка! І це в той самий час, коли тернопільська Свобода сидить без копійки в кишені!!! Мета цих «інвестицій» очевидна — підгодовані в голодну годину «радикали» проголосують так, як буде потрібно їх лисому благодійнику. Ми ж, які роками горою стояли за клятого Надала під потоками грязюки, тепер йому не потрібні. Бо бачте підрахуї підрахували, що Свобода в Тернополі ледь-ледь прохідна. А навіть якщо й так, то завдяки кому до такого дійшло? На кого ту всю грязюку лили?
Хоча схоже, що ситуація насправді набагато гниліша. Здається мені, що Сергій Віталієвич хоче повісити побільше своїх грішків на колишніх сподвижників і перестрибнути з потопаючого судна на сусіднє, яке, як відомо, і не таких терпить. Але перед цим Свободу хоче конче таки втопити. Пиріг же ж один на всіх, а радикальне електоральне поле і так відносно невелике. Такими прагненнями можна пояснити серед іншого те, що Роману Навроцькому, полум’яному патріоту, який половину життя віддав нашому руху і за посадою (голова міського осередку) міг би очолити список, не було запропоновано бодай теоретично прохідного місця.
Зате подейкують, що «головний радикал Тернополя» — Святослав Півторак, почуває себе дуже впевнено під потоками надалівських банкнот, а його спонсорам вже обіцяні вкрай прибуткові ролі у нових корупційних мерських схемах. В тому ж, що Сергій Віталієвич збереже свою посаду ніхто особливо й не сумнівається — кажуть нема реальної альтернативи. Так і живемо: скільки не кричи «злодій», а все одно люди вірять, що гроші має рахувати той, у кого пальці найспритніші.

Юрій Петрикушин