Буря у склянці води або Чи має «Правий сектор» права власності на поняття «український патріот»?

Буря у склянці води, пов’язана з підтримкою-непідтримкою бійцями Правого сектора кандидата на посаду Тернопільського міського голови Володимира Бліхара, прокотилася  веб-сторінками українських інтернет-ресурсів наприкінці тижня.

«Правий  сектор Тернопільщини» звинувачує В.Бліхара у тому, що він начебто «шляхом обману  вирішив заручитися підтримкою правосекторівців», виставивши фото бійця ДУКу «Барса» поруч з В.Бліхарем. За версією «Правого сектора Тернопільщини»,  «Барс» просто задовольнив прохання кандидата в депутати сфотографуватися з ним, «проте жодної розмови з Бліхарем не було».

Вдумайтеся, будь ласка: командир добровольців, Народний герой України,  дорослий чоловік у військовій формі приходить у виборчий штаб політичної партії, приходить не сам – у товаристві  (ще й, до речі, на запрошення) свого побратима, теж добровольця Сергія Білого. Приходить не під покровом темряви, а серед білого дня: у кабінетах в той час були десятки працівників штабу, кандидатів у депутати, гостей приймальні громадського руху «Народний контроль», розмовляє, фотографується (маємо на доказ непідробності цього факту  дванадцять кадрів, які додаємо нижче)… а через два дні – заявляє: «Це  – обман, жодної розмови не було».

Та ні, друже «Барс», друже Сергію Білий – було! Якщо не можете домовитися між собою, не можете відкрито визнати, що маєте позицію, яка відрізняється від заяв «Правого сектору Тернопільщини», то принаймні майте честь не обливати брудом відповідального підприємця, який був і залишається таким, не залежно ні від ваших пліснявих слів, ні від результатів місцевих виборів.

Володимир Бліхар не забирає назад своїх обіцянок про те, що готовий працевлаштувати на заводі «Вікнарьов» бійців, що повернулися з АТО (не тільки в Тернополі – в десятках дилерських центрів по всій Україні). Володимир Бліхар не забере назад власних коштів, які спрямовував на потреби армії та добровольців . Бліхар  не відміняє цілого ряду соціально-патріотичних проектів, започаткованих на підприємстві, яке він очолює, не звільнить з роботи переселенців, яких забезпечив достойною роботою і зарплатою…

Не перестане вболівати за долю України. Адже «Правий сектор», попри всі заслуги його найкращих добровольців, не має права власності на поняття «український патріот». Тим більше, коли  плямує свою честь внутріособними інтригами.