Як змінилися 7 сіл Тернопільського району з часу об’єднання з Байківцями: інтерв’ю

Про робочі будні, проблемні моменти, досягнення Байковецької сільської ради об’єднаної територіальної громади наша розмова з першим заступником Байковецького сільського голови Миколою Думою.

— Миколо Андрійовичу, розкажіть, будь ласка, що вплинуло на вибір громади с. Дубівці, де Ви тривалий час були сільським головою, об’єднатися з Байківцями?

— Розглянувши на той час перспективи розвитку села, спостерігаючи за змінами в українському законодавстві, у сільських радах, почали аналізувати складання перспективного плану щодо децентралізації. У суспільстві були різні погляди на нову модель місцевого самоврядування, але завжди, коли бачу протистояння інтересів, намагаюся глибоко вивчати тему, шукати приховану істину. Тому неодноразово зустрічався з Байковецьким сільським головою Анатолієм Куликом з його ініціативи, обговорював численні деталі з громадою Дубівців. У результаті було зроблено вибір на користь об’єднання. Після цього почав розмову з Лозівським сільським головою (нині в. о. старости сіл Лозова і Курники – ред.) Володимиром Гулем, Стегниківським сільським головою (нині в. о. старости с. Стегниківці) Олегом Олійником, Шляхтинецьким сільським головою (нині в. о. старости сіл Шляхтинці та Гаї Гречинські) Дмитром Федорчуком про проведення громадських слухань, адже ці села відділяли Дубівці від Байковець. Я розумів: чим більше говорити з людьми, пояснювати деталі, вони підтримають ідею об’єднання. Власної вигоди в цьому ніколи не шукав, бачив перспективу і великий потенціал для розвитку наших сіл, зокрема Дубівців, в об’єднанні з Байківцями.

Вважаю, ми зробили правильний вибір. Богу дякувати, об’єдналося сім сіл. Тепер мусимо і далі працювати над розширенням. Нещодавно в Байковецькій сільській раді з робочим візитом побував заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Олег Валов, який курує процесом децентралізації в Тернопільській області. Фахівці вже працюють над новим перспективним планом області, Байковецькій сільській раді об’єднаної територіальної громади запропоновано бути пілотним проектом, аби показати позитивний досвід іншим об’єднаним громадам Тернопільщини й України загалом.

— Спостерігаючи за розвитком подій у Байковецькій об’єднаній територіальній громаді тривалий час, бачу, що села, які сюди входять, набирають нових темпів розвитку.

— Наведу конкретний приклад: у 2015 році бюджет Дубовецької сільської ради становив 524 тис. грн. на рік. Після вступу в Байковецьку об’єднану територіальну громаду лише в селі Дубівці за п’ять місяців цього року вже використано близько 600 тис. грн. Загалом, за 5 місяців ц. р. використано орієнтовно 4,5 млн. грн. на проекти в селах Байковецької сільської ради об’єднаної територіальної громади. “З грубшого” це – нові дитячі майданчики, автобусні зупинки, дороги, вуличне освітлення у Стегниківцях, Курниках, Лозовій, відкрито дитячий садок у с. Дубівці.

Повертаючись з роботи,  об’їжджаю села громади, вивчаю проблемні моменти. Приємно бачити результати проведеної роботи. Раніше не було таких відчуттів, бо ми, сільські голови, були в ролі “прохачів із простягненою рукою”. Тепер орієнтири дещо змінилися,  відчуваю, що можу впливати на ситуацію, насамперед, допомагати людям у селі. Є делеговані урядом повноваження і вперше – інструменти для їх виконання. Результат не забариться, якщо на нього орієнтуватися.

— Жителі Байковецької об’єднаної територіальної громади, безперечно, люди економічно активні, які в усі часи
звикли давати собі раду. Але і вони потребують допомоги влади. Це, передусім, хвилює тих, хто хоче започаткувати власну справу. То як нині почувається малий і середній бізнес у Вашій громаді?

— Наш принцип – не заважати бізнесу. Головне, щоб підприємці справно сплачували податки, які надходять у бюджет Байковецької сільської ради. За ці кошти реалізуємо проекти, що полегшують життя всієї громади загалом.

— Що запланували втілити з часу обрання Вас першим заступником Байковецького сільського голови?

— У мене багато планів, але ще коли працював Дубовецьким сільським головою, мріяв про добру дорогу в село – моя головна мета капітально відремонтувати головну та бічні дороги наших сіл, щоби молодь наша залишалась жити в селі. Працюю над цим і тепер, переконаний, з допомогою Байковецького сільського голови цього року справу буде зроблено. Окрім цього, прагну зробити з наших сіл так звані “куточки для життя”. Байковецька громада складається із сіл поблизу обласного центру, тут зручно і вигідно жити. “Куточки для життя” уявляю масивами з відпочинковими зонами та житловою забудовою. Зараз розробляємо проект відпочинкової зони в селі Шляхтинці, аналогічний буде і в Дубівцях. До речі, в селах у
20-кілометровому радіусі від Тернополя вільних земельних ділянок під забудову практично немає, крім с. Дубівці, тож маємо чималий резерв, великий ресурс для інвесторів.

— Що можете назвати проблемою об’єднаної громади?

— Кажуть, найгірше життя – у час реформ. Але, з іншого боку, це сприятливий час для якісних змін, здобуття важливого досвіду. З хорошою, професійною командою, мудрим керівником, як Байковецький сільський голова Анатолій Кулик, сміливо долаємо перешкоди. Таке враження, що ми знайомі з теперішнім колективом давно, а не півроку, з півслова розуміємо один одного.

Проблемою вважаю чиновницькі амбіції людей, які звикли працювати за старим зразком і не виявляють бажання змінюватися.

— Як близькі поставилися до Вашого нового місця роботи і посади?

— З розумінням і підтримкою. Знайомі спочатку запитували, мовляв, навіщо це мені, адже мав роботу на місці, був господарем у своєму селі. Натомість у мене риторичне питання: як щось можна було змінити за тих “законсервованих” обставин?

— Знаю, цьогоріч Ваша старша донька закінчила одинадцятий клас. Будете впливати на її вибір щодо вищої освіти?

— Спочатку дуже зрадів, коли Катерина сказала, що визначилася з майбутньою професією акушера. Але нещодавно передумала, хоче вивчати право. Я не переконуватиму дочку змінювати вибір і поважаю його. Переконаний, завдання батька – підтримувати дітей.

— Миколо Андрійовичу, за такого великого спектру професійних обов’язків вдається знаходити час на сім’ю, відпочинок?

— Намагаюся встигати, хоча виходить це далеко не завжди. Не скажу, що проводжу з сім’єю вдосталь часу, бо вони заслуговують на більше.

— Дякую за розмову, Миколо Андрійовичу!

Розмовляла Ірина ЮРКО.