Громадські активісти в Тернополі підбивають підсумки ініціативи “Врятувати Дністер”

Але влітку кабмін чхати хотів на будь які висновки щодо розвитку та небезпек гідроенергетики, окрім потрібних їм, і приймає “Програму розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року” – і там є Дністер само собою.

А 8 грудня в системі Прозоро ПАТ “Укргідроенерго” оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування для будівництва каскаду гідроелектростанцій на Верхньому Дністрі. На 155 млн грн – наших з вами гривень, не міжнародних коштів.

Тому, на жаль, про успіхи мова не йтиме. На що є ряд причин.

1. ОДА та облради – безвідповідальність та безхребетність.

Можу обгрунтувати на прикладі тернопільських інституцій – затягування рішень, створення непотрібної комісії, майже чітке рішення облради було – але звернення в кабмін було видозмінене на нічого незначуще інформаційне повідомлення, затягування відповідей на інформзапити – чітка балачка вживу з Степаном Барною перетворилася на бла-бла-бла і ми маємо свідоме окозамилювання на виході або вказівки Віктора Овчарука, або недопрацювання канцелярії ОДА. АБО серйозний тиск зовні. Stepanenko Olexandr може підтвердити, як були справи із зверненнями.

Франківська ОДА – рішення, звернення – що далі?

Чернівеччина – меморандуми районів з Укргідроенерго, ігнорування звернень, відсутність активних активістів.

2. НПП Дністровський каньйон – аж 1 чіткий документ за рік, який показує, що вони “в темі”. А документально на їх статус чхали та прямо описують, що в нацпарку купа юридично недооформлених моментів щодо площі та домовленостей з подністровськими громадами. На наукових працівників не наїдеш, а от до керівника завжди була купка питань. Місько (він сам мені так назвався при зустрічі:) просто працює на посаді, цінності якої він не може захистити. ІМХО.

3. ВЕЛИКІ ГРОШІ.

Думаю, 155 млн це лише верхівка того, що буде роздерибанено. Теоретично, ще 2016 були виділені кошти, які бігають різними бюджетами та “з’їдаються” незрозумілими організаціями.

Про велику гру за великі гроші свідчить навіть те, скільки спеціально створених ботів у фейсбуці кинулось коментувати та виправдовувати доцільності гесів тільки протягом останніх днів.

Велика ймовірність, що віртуальні справи знову перейдуть у фізичні. Буквально фізичні. І фізичними будуть втрати – ніхто ж не повірить, що щось почнеться будуватись на Дністрі.

4. БРЕХНЯ громадам на місцях – що брехали у вічі нам про задіяння місцевого населення та робочі місця, те саме продовжують казати на “лояльній” Чернівеччині.

5. Несистемна робота активістів – визнаю, так і є. Бо, чесно, дістало займатися не основною діяльністю, а відволікатися на доведення давно доведеного. Але реакційні дії є, спротив готовий активізуватися в будь який момент від віртуального до фізичного і це великий плюс.

ВИСНОВКИ:
– ми втрачаємо громадський вплив
– ми втрачаємо кошти, які можуть бути використані правильно
– ми втрачаємо терпець
Ми – це громада, це здороводумаючий прошарок суспільства, який готовий захистити своє.

ПОЗИТИВ:
– ніщо не вічне – особливо, прагнення, які впираються в спротив громадськості
– оновлення просвітницької інформаційної кампанії активізовує нових цікавих людей
– як завжди є реактивний потенціал, який спалить або націоналізує першу техніку на Дністрі 🙂

Не хочеться влазити в якійсь соціально-гесо-кримінальні розбірки, але, як мінімум, інформація про все тепер знову буде максимально відкритою. Маю надію, що тернопільські ЗМІ будуть допомагати в цій справі.

п.с. кожен з цих пунктів можу додатково обгрунтувати, щоб не казали, що я голослівний, особливо, щодо нашої ТОДА.