Андрій Пасемків із Тернопілля вивчає надзвичайно цікаву науку — патоморфологію
За результатами цьогорічної Всеукраїнської олімпіади з професійно орієнтованої дисципліни «Патоморфологія» студент медичного факультету Андрій Пасемків посів перше місце, ставши абсолютним переможцем. Про участь в олімпіаді та інші пам’ятні події студентського життя, про навчання й улюблені заняття на дозвіллі юнак розповів «Медичній академії».
– Літня екзаменаційна сесія, а відтак і ще один навчальний рік позаду. Нині ви вже студент…
– … 5 курсу. Після сесії у мене – виробнича практика на базі Кременецької районної комунальної лікарні. Кожен тиждень практики присвячений певному напрямку медицини, тож почергово працюватиму в педіатричному, терапевтичному, гінекологічному та хірургічному відділеннях. Упевнений, що зможу поглибити набуті знання й вдосконалити практичні навички.
– Ви навчаєтеся за спеціальністю «лікувальна справа». Що вплинуло на ваш вибір?
– Насамперед те, що виріс я в медичній родині. Тато Андрій Адамович закінчив фармацевтичний факультет Львівського медичного університету (на той час – інституту), хімік-аналітик. Після інституту працював провізором в аптеці в Почаєві, потім завідував аптекою у Вишнівці, нині – в Кременці. Мама – старша медсестра педіатричного відділення Кременецької комунальної лікарні. Важливу роль зіграв і приклад дідуся, який працював зубним техніком, і приклад бабусі, яка була акушеркою. Сестра Юля навчалася на фармацевтичному факультеті ТНМУ, нині вона – магістриня фармації, працює у відомій фармацевтичній кампанії в Києві. І я теж вирішив реалі-зувати себе в медицині. Закінчив Кременецьку гімназію зі срібною медаллю. Профіль навчання був фізико-математичний, але природничі науки цікавили мене не менше. Вступив до ТНМУ, щоб здійснити свою мрію – стати лікарем.
– Серед 89 студентів з різних медичних вишів України, які взяли участь у ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з професійно орієнтованої дисципліни «Патоморфологія», ви посіли перше місце. Раніше брали участь у студентських олімпіадах?
– Так, торік у Всеукраїнській олімпіаді з патоморфології переміг в одній з номінацій. Відтоді моє зацікавлення цією навчальною дисципліною лише зросло. Фундаментом для поглибленого вивчення патоморфології стала гістологія – одна з моїх улюблених дисциплін на 2 курсі, і, звичайно, – анатомія та патологічна анатомія. До цьогорічної олімпіади готувався під керівництвом доцентів кафедри патологічної анатомії з секційним курсом та судовою медициною Тамари Вікторівни Дацко та Тетяни Кирилівни Головатої. Користуючись нагодою, хочу подякувати їм за те, що приділили мені багато уваги й часу. Радію, що виправдав довіру наставників.
– Розкажіть про перебіг змагань.
– Вони відбулися в п’ять етапів. Завідувач кафедри патологічної анатомії із секційним курсом та судової медицини ТНМУ, професор Ярослав Ярославович Бондар очолив журі, яке оцінювало теоретичні знання учасників олімпіади з усіх розділів навчальної дисципліни шляхом тестування, володіння практичними навичками діагностики макроскопічних і мікроскопічних проявів патологічних процесів та хвороб. Також відбувся конкурс «Клініко-патологоанатомічні паралелі» на вміння проводити клініко-морфологічний аналіз на основі причинно-наслідкових співвідношень і конкурс «Ерудит».
– Який з них видався вам найскладнішим?
– Мабуть, конкурс на знання епонімів у патоморфології «Ерудит». Хвилювався також, виконуючи опис макропрепарату, бо більше люблю працювати з мікропрепаратами, однак і з цим завданням впорався успішно.
– Які плани на канікули?
– Літо – пора масштабних музичних фестивалів, в організації яких я залучений як волонтер. Підготовка до фестивалю – це завжди велика робота. Адже місцем його проведення є зазвичай якийсь мальовничий куточок України. Локації найрізноманітніші: поле, ліс, берег річки чи ставка… Від навичок та ентузіазму волонтерів великою мірою залежить успіх заходу. Готуємо майданчик, сцену, зустрічаємо гостей та допомагаємо їм потрапити у свою фан-зону й на своє місце, вирішуємо інші організаційні питання. І щоразу – це нові цікаві знайомства, досвід роботи в команді, позитивні враження. Почалося ж усе з моєї участі в громадській організації «Молодіжне об’єднання «Файне місто» та розповідей друзів про фестивалі, на яких вони були волонтерами. Я тоді вперше долучився до невеликого волонтерського десанту з Тернополя, що вирушив на фестиваль «Woodstock Ukraine», який започаткував благодійний фонд «Серце до серця». Це було 2016 року. Відтоді щоліта допомагаю організаторам тієї чи іншої «головної музичної події» літа. І не лише музичної. Приміром, цьогоріч, як і торік, працював волонтером на мистецькому фестивалі «Ї». І звичайно, я в команді волонтерів «Файного міста» в Тернополі. Влітку планую також побувати на фестивалях «Острів Європи» у Вінниці, «Захід» – на Львівщині. Можливо, ще десь. Але хочеться і вдома побути, з батьками, бо під час навчального року бачимося ми не часто.
– Чим ще захоплюєтеся?
– Армспортом. Цим силовим видом спорту, що набирає популярності, займаюся з дев’ятого класу. Мені пощастило тренуватися в Андрія Пушкаря, багаторазового чемпіона світу й чемпіона Європи з армрестлінгу, заслуженого майстра спорту України. На першому поверсі свого будинку в Кременці Андрій Пушкар обладнав тренажерну залу, де готував своїх учнів до змагань з армспорту. Разом з тренером ми їздили на чемпіонати України та досягали вагомих результатів. Зокрема, я став бронзовим призером чемпіонату України 2017 року в змаганнях на праву руку. На жаль, життя Андрія та його батька, заслуженого тренера України Анатолія Пушкаря, трагічно обірвалося в листопаді 2018 року. Автотроща. Їх пам’яті присвячений Всеукраїнський турнір «Кубок Пушкарів» з армспорту, що відбувається в Тернополі та збирає найсильніших чоловіків і жінок України. Я теж беру в ньому участь. Як і в змаганнях з армспорту в рамках відкритої Універсіади серед вищих навчальних закладів Тернополя. Торік під час Універсіади збірна команда ТНМУ ім. Івана Горбачевського в змаганнях з армспорту посіла перше місце.
Лідія ХМІЛЯР,
Микола ВАСИЛЕЧКО (фото)
Коментарі вимкнені.