У тернопільському зоокутку умертвили лебедів-шипунів

 Як ми уже повідомляли, нещодавно у зоокутку гідропарку «Топільче» комунального підприємства «Об’єднання парків культури і відпочинку в місті Тернопіль» зареєстровано спалах пташиного грипу. Це призвело до загибелі п’яти та евтаназії (умертвіння) ще 20-ти голів птиці, серед яких і 10 гол. лебедів-шипунів, котрі були окрасою гідропарку і викликали чималий інтерес у жителів та гостей міста. Тепер у зоокутку запроваджено карантин і проводяться оздоровчі заходи, згідно чинного законодавства. У керівництва Комунального підприємства виникали сумніви – чи там дійсно мав місце грип і чи була потреба знищувати птахів, бо ті, що вижили, були на вигляд клінічно здоровими. Та вдалось переконати, що у більшості водоплавних птахів грип може протікати безсимптомно.

  Що ж було причиною спалаху грипу? Спеціалісти Головного управління провели розслідування, при якому було встановлено, що територію зоокутка буквально заполонили дикі перелітні водоплавні птахи. Звідкіля прилетіли вони – невідомо. Проте, достеменно відомо, що дикі водоплавні птахи часто служить резервуаром збудника пташиного грипу. А те, що вони на каскаді водойм гідропарку контактували з птицею зоокутка, теж було встановлено при розслідуванні. Нагадаю, що міграційні шляхи перелітних птахів тягнуться на сотні і тисячі кілометрів, часто між різними континентами і при цьому можуть розносити збудників різних інфекцій на чималі відстані. Візуально хворобу не може встановити. Хіба що інколи на місцях перепочинку можна виявити трупи цих птахів. Міграція, захворюваність та загибель птахів з причини інфекцій, або через природний відбір – процес невідворотний. Та чи можна запобігти занесенню збудників захворювань на домашню птицю? Звісно, що можна. Досвід господарств України і навіть нашої області свідчить, що навіть у ситуаціях, коли збудник грипу поруч, цілком ймовірним і можливим є локалізація і знищення його на місці спалаху і створення заслону для подальшого пересування за межі вогнища інфекції.

  То що ж робити і чого слід дотримуватись керівникам (власникам) спеціалізованих птахогосподарств? Перш за все, невід’ємним правилом є забезпечення роботи у закритому режимі, а це значить, що територія господарства має бути цілком огородженою, при заїзді має бути обладнаний типовий санпропускник з дезванною і весь працюючий персонал, а також автотранспорт підприємства має потрапляти на територію лише через санпропускник. Всі особи, які працюють у приміщеннях для птиці, мають не рідще одного разу в рік проходити медогляд, що має бути засвідчено у їх медичних книжках та зареєстровано у спеціальному журналі. Вони мають бути забезпечені 2-ма змінними комплектами спецодягу та спецвзуття, який не можна виносити за територію господарств, тому має бути налагоджене централізоване прання спецодягу. Перед входом у тваринницькі приміщення мають бути обладнані дезкилимки, які слід регулярно зволожувати дезрозчином. Весь інвентар, який використовується в роботі, має бути маркованим і не передаватись в інші приміщення навіть того ж господарства. Завіз птиці в господарства повинен здійснюватись лише після підтвердження епізоотичного благополуччя господарства-постачальника та території, де воно розташоване. Після закупівлі – вся птиця має перебувати на 30-денному карантині, під контролем спеціаліста ветеринарної медицини. Важливою умовою є також дотримання міжциклових профілактичних перерв перед кожною посадкою партії птиці та проведення у той період профілактичних дезінфекцій. Кожне господарство має дотримуватись схеми протиепізоотичних заходів, погодженої з державною службою ветеринарної медицини. Господарство має скласти угоду із відповідним підприємством на утилізацію побічних продуктів тваринного походження та регулярно видаляти такі продукти.

  Виникає також питання, чи можна запобігти грипу птиці в індивідуальних господарствах населення? Тут теж можна дати лише стверджувальну відповідь, але при дотриманні певних вимог та рекомендацій. Перш за все, як і в спеціалізованих господарствах, слід забезпечити ізольоване утримання птиці в закритих вольєрах, де їй неможливо було б контактувати з дикою та синантропною (горобці, ворони, голуби і т.ін.) птицею. Ні в якому разі не допускати контакту домашньої з дикою водоплавною, особливо на водоймах, де остання часто зупиняється для перепочинку. Кожні пів року піддавати всю наявну у дворі птицю (крім водоплавної) вакцинації від хвороби Ньюкасла, а також дослідженню на хв. Ньюкасла та грип, відповідно до планів протиепізоотичних заходів. Закупівлю молодняка проводити лише в місцях, де відома епізоотична ситуація, а при закупівлі на ринку – вимагати у продавців довідку про походження та клінічний стан птиці. Утримувати молодняк ізольовано від дорослої птиці. При захворюваності та загибелі птиці негайно повідомляти державну службу ветеринарної медицини і виконувати всі її вказівки та застереження.

  Переміщення домашньої птиці та іншої птиці, що утримується в неволі, для її знищення, забою або ізоляції допускається при дотриманні відповідних ветеринарно-санітарних вимог та наявності супровідних ветеринарних документів

  Ці короткі і прості рекомендації, які у значно ширших обсягах, викладені в чинних нормативно-правових актах, зокрема таких, як «Ветеринарно-санітарні правила для птахівничих господарств та вимоги до їх проектування», «Ветеринарно-санітарні вимоги до утримання птиці в особистих селянських господарствах», «Інструкція з профілактики та ліквідації грипу птиці» та ін., все-таки допоможуть запобігти спалаху грипу у ваших господарствах та уникнути непередбачуваних витрат на заходи з його ліквідації.