Поблизу Чорткова випадково знайшли дзвін, якому понад 120 років

На полі села Угринь поблизу Чорткова випадково знайшли дзвін, якому понад 120 років. На ньому цікавий напис: «Бога хвалю… тучу гоню… день і ніч возвіщаю… за померлими плачу»

…Одного погожого ранку тракторист зі села Угринь  своїм плугом звично укладав рівненькі ряди скиб у полі, аж раптом… трактор раз-другий сіпнувся і став. Чоловік вийшов з кабіни, щоби довідатися причину зупинки. 

І яким же було його здивування, коли під зубом плуга він угледів якусь металеву фігурно вироблену річ, об яку плуг, власне, й зачепився.

 

 Нашвидкуруч відгорнувши грудки землі і трохи розчистивши верх знахідки, чоловік ніби вкляк: на нього з-під землі дивився верх дзвону із якимись вітієватими зображеннями на боках і вже геть незрозумілим написом і при тому – малознайомими буквами…. Закликавши з бригади колег, чоловіки спільними зусиллями перевезли дзвін на церковне подвір’я. 

…Люди із села, почувши про якусь дивну знахідку у полі, почали потроху сходитися перед церкву. І, чи не кожен – обдивляючись вже очищений від землі  бронзовий дзвін – почав висловлювати свої здогади: хто, коли а, головне, навіщо закопав його у полі майже за двісті метрів вище від церкви (основні відомості разом із фото угринівського дзвону зібрав місцевий краєзнавець Ярослав Свистун). 

Особливо всіх вразили такі слова на дзвоні: 
«Бога хвалю істиного 
мір до святини призиваю 
за померлими плачу. 
Тучу гоню 
божу хвалю 
ден і ніч возвіщаю». 

В іншому місці на дзвоні також прочитали напис: «Сей звон вилятий за битности всч. о. Ксенофона Гуглевича пароха місцевого. Провізора Козми Бабріка до церкви Успіння Присвятої богородиці в Угриню р. б. 1901». 

І ще така цікава деталь: дзвін, про який йдеться, був охрещений на ім’я Олексій (із грецької – «алексіос» – заступник). 

…Отакі-от відомості повідала ця незвичайна знахідка, укрита колись в землі перед вже невідомою нам сьогодні напастю. Чи була це загроза в час брусилівського прориву 1914 року, коли знавіснілі росіяни здіймали з наших церков дзвони, щоби переплавити на свої потреби чи то перші або другі «совєти» починали встановлювати свою атеїстичну владу у довколишніх селах – нині вже тяжко казати.  

Знаємо лише, що згаданий у написі на дзвоні о. Ксенофонт Гуглевич був 1860 року народження, а помер 29 грудня 1918 року, а до того – був настоятелем Свято-Успенської церкви в селі Угринь поблизу Чорткова. Був у шлюбі з Іванною Білинкевич (із дому Чайковська) 1888 року народження. І мали вони двох дітей: Любомиру і Володимира. 

Оце поки що все, що можна довідатися про ті персоналії, які в якийсь спосіб  були пов’язані з появою цього дзвона у селі Угринь більш як 120 років тому… 

Микола БАНДРІВСЬКИЙ,  
доктор історичних наук 
м. Львів