Сьогодні ми звикли до сирен і сучасних систем оповіщення, які в лічені секунди сповіщають про надзвичайні ситуації. Але чи замислювалися ви, як рятувальники повідомляли про пожежі в далекому минулому? До винайдення електричних сирен та радіозв’язку, міста покладалися на спеціальні пожежні дзвони, які протягом століть були головним сигналом небезпеки. Давайте зануримося в історію цих дзвонів, які не раз рятували цілі міста.
Історія пожежних дзвонів: Як все починалося 
Перші згадки про використання дзвонів для оповіщення про пожежі з’явилися ще в Середньовіччі. Коли хтось помічав дим або полум’я, черговий дзвонар піднімався на дзвіницю та дзвонив у дзвін, сповіщаючи мешканців про небезпеку.
Різні сигнали для різних подій 
Пожежні дзвони мали особливу систему сигналів — це були не просто хаотичні удари. Кожен дзвін мав свій ритм та кількість ударів, що допомагало людям зрозуміти, де саме сталася пожежа та наскільки вона серйозна.
• Швидкий ритм означав, що пожежа в центральній частині міста.
• Повільніші удари вказували на околиці або менш небезпечні загоряння.
• Дзвонили по три рази — це сигналізувало про особливо небезпечний випадок, коли пожежа загрожувала життю людей.
Завдяки таким сигналам, пожежні загони та містяни могли швидко зорієнтуватися та спрямувати свої зусилля на гасіння вогню у найбільш небезпечних місцях.
Переходи до сучасних технологій 
З розвитком технологій на зміну дзвонам прийшли електричні сирени, які вже у XIX столітті почали використовувати в багатьох містах. Пізніше з’явилися системи автоматичного оповіщення, що значно прискорили процес інформування рятувальників та населення.
Цікавий факт: Дзвони, що досі служать пам’яттю 
У багатьох містах США та Європи й донині збереглися старовинні пожежні дзвони, які використовують для урочистих подій. Наприклад, у Нью-Йорку є дзвін, що вже більше 200 років служить місту, і його дзвін лунає щороку під час пам’ятних заходів на честь загиблих пожежників.
Один із найвідоміших дзвонів знаходиться в Лондоні на станції “The Old Kent Road Fire Station”. Він пережив дві світові війни і сьогодні використовується лише для особливих церемоній, вшановуючи пам’ять героїв, що віддали своє життя в боротьбі з вогнем
