Інна «Сенсей» – жінка, яка не змогла стояти осторонь.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Інна жила та працювала в Бучі. Окупація, страх, жахіття війни – усе це вона пережила на власні очі. Їй вдалося вибратися, але після деокупації міста вона повернулася і побачила, що залишили після себе російські загарбники. Саме тоді вона вирішила, що не буде просто спостерігати – вона буде боротися.

Пройшовши навчання в «Десні» на нетипову для жінок спеціальність – навідника БМП, Інна долучилася до новоствореної 5 окремої танкової бригади. Спочатку служила на посаді діловода в управлінні бригади, але пізніше сама попросилася в бойовий підрозділ. Так вона стала частиною 1 механізованого батальйону і нині виконує покладені на неї завдання на сході України.

«Спочатку було незвично жити в чисто чоловічому колективі, але всі дуже гарно до мене відносились – як до сестри. Допомагали, оберігали. Тепер здається, що так завжди і було», – каже Інна.

Вдома на неї чекає 14-річна донька, яка зараз живе з бабусею в Черкаській області. Зустрічі лише під час відпусток, довгі розмови телефоном і постійне очікування. Але ми всі віримо: мир близько, і родини возз’єднаються. А поки що Інна, як і тисячі наших захисників і захисниць, робить усе, щоб цей день настав якнайшвидше.

Група комунікацій Тернопільського ОТЦК та СП