Ведмежа лапа замість протезу: як захисник Микола «Енейко» повернувся у стрій після поранення
Нещодавно у мережі з’явився пост Сергія Притули, в якому він поділився історією Миколи «Енейка» — офіцера 3 полку ССО, який після важкого поранення влітку 2022 року повернувся у стрій і тепер воює з протезом у вигляді ведмежої лапи.
Протез, замовлений у реабілітологів, не схожий на стандартні медичні пристрої. Це не просто частина тіла, це символ внутрішньої сили і прагнення повернутися до життя після війни. Микола «Енейко» сам запросив такий протез, щоб не лише відновити фізичне здоров’я, але й повернутися до себе, до своєї суті.
Сергій Притула зазначає, що реабілітація ветерана — це не лише про фізичне відновлення, а й про внутрішнє повернення людини до себе. Якщо Микола з ведмежою лапою відчуває себе щасливим — значить, це його вибір і його шлях до реабілітації.
Важливість підтримки ветеранів
Після поранення Микола швидко повернувся в стрій і отримав Орден Богдана Хмельницького I ступеня за свій героїзм. Він не лише продовжує службу, а й бере участь у спортивних заходах, мотивуючи інших. І хоча його історія надихає, це також заклик до суспільства. Микола та інші ветерани війни не повинні адаптуватися до суспільства — саме суспільство має адаптуватися під них.
Притула зазначає, що ми повинні побудувати таку країну, де ветерани не будуть відчувати себе чужими, а навпаки — де вони матимуть підтримку для свого відновлення, де з повагою ставляться до їхніх втрат і гідності.
Реабілітація як соціальний процес
Сергій Притула, говорячи про важливість адаптації ветеранів, згадує досвід «афганців», які поверталися після війни у суспільство, де слова «ПТСР» або «ментальне здоров’я» були абсолютно невідомі. Тоді суспільство не було готове до таких людей, і вони стали ізольованими.
Наразі, завдяки волонтерським організаціям, зокрема Фонду Притули, створені Центри готовності цивільних, де ветерани отримують підтримку, тренінги для адаптації до мирного життя та психологічну допомогу. Це важливі кроки, однак, за словами Притули, подібні ініціативи мають стати частиною масштабної державної програми, яка охопить всі рівні суспільства — від центрального до місцевого.
Ветеран — це не жертва, а Людина
Притула підкреслює, що реабілітація ветерана — це не лише доступність для людей з інвалідністю, а й важливість створення гідних умов для повернення воїна у суспільство. Це має бути суспільство, де воїн не є «жертвою» чи «травмованим героєм», а повноправною, гідною людиною, готовою до нових досягнень.
Ведмежа лапа — це не просто протез. Це символ реабілітації, яка повертає людину до її істинного я, до її внутрішньої сили та здатності відчувати себе повноцінною особистістю. І навіть якщо ця лапа символізує дивовижну силу і надію, вона також є закликом до нас усіх: вшановувати ветеранів та надавати їм можливість відновити свою гідність і повернутися до повноцінного життя.
Ми маємо бути готовими підтримати кожного ветерана, навіть якщо його вибір буде таким, як ведмежа лапа.
