Кладовища, будівництва та приватні господарства: на Тернопільщині торгували людьми
Рабство у XXI столітті: підопічних змушували працювати на кладовищі, а їхні гроші забирав директор психоневрологічного закладу — його судитимуть за торгівлю людьми
🗣Іноді за гучним поняттям «торгівля людьми» стоять історії, які відбуваються зовсім поруч. Одна з таких — на Тернопільщині. Там перед судом постане директор психоневрологічного закладу. За даними слідства, він використовував уразливий стан підопічних, примусово відправляв їх на будівництво, кладовища та приватні господарства, а зароблені ними кошти — від 150 до 450 гривень на день за людину — клав собі у кишеню. А як покарання, за даними слідства, підопічних надовго замикали у дерев’яній конструкції. Директору інкримінують торгівлю людьми та незаконне позбавлення волі. Остаточну оцінку цим діям має надати суд. Про це повідомляє Омбудсман Лубінець Дмитро у мережі Телеграм.
Випадок на Тернопільщині ще раз нагадує: торгівля людьми — це не лише вивезення за кордон чи сексуальна експлуатація. Це також примусова праця та використання уразливого стану людини з метою експлуатації.
ℹ️ 20 вересня виповнюється 15 років Закону України «Про протидію торгівлі людьми». А вже 23 вересня відзначається Міжнародний день проти сексуальної експлуатації та торгівлі жінками і дітьми. І ця дата має більш ніж столітню історію.
Ще 23 вересня 1913 року в Аргентині ухвалили так званий Закон Паласіоса — один із перших законодавчих актів, спрямованих на протидію сексуальній експлуатації та захист дітей.
Минуло понад сто років. Але сама проблема не зникла — змінилися лише способи, якими людину заманюють у пастку. Сьогодні вербування може початися не з підозрілої розмови на вокзалі, а зі звичайного повідомлення у месенджері чи оголошення в соцмережі. «Легка робота за кордоном», вакансія «моделі» чи «хостес», високий заробіток без досвіду, прохання передати документи посереднику.
А іноді — інтимні матеріали, отримані обманом, які потім використовують для шантажу.
Що вас має насторожити: непрозорі умови роботи, відсутність договору, прохання віддати оригінали документів, приховати поїздку від рідних, аванс «на дорогу», який згодом перетворюється на борг, або відмова назвати реального роботодавця та місце роботи.
❗️Особливого захисту потребують діти. Українське законодавство передбачає відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу чи одержання малолітньої або неповнолітньої особи з метою експлуатації незалежно від того, чи застосовували до дитини примус, обман або інші способи впливу. Тому так звана «добровільна згода» дитини не може бути виправданням експлуатації.
За 15 років в Україні сформовано законодавчий механізм захисту постраждалих. Людина, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право, зокрема, на медичну, психологічну, соціальну та правову допомогу, одноразову матеріальну допомогу, сприяння у працевлаштуванні та, за необхідності, тимчасове розміщення.
Але головне питання — чи працює він для конкретної людини: чи знає вона, куди звернутися, чи може вчасно отримати допомогу, чи належно реагують відповідальні органи та чи не перетворюється процедура захисту на формальність.
Особливої уваги потребують люди в уразливому становищі та ті, хто перебуває в інституційних закладах. Залежність від сторонньої допомоги не може ставати інструментом експлуатації.
‼️Минуло понад століття від перших законодавчих кроків у боротьбі з торгівлею людьми. Але цей злочин не залишився в минулому. Він лише змінює форму. Тому наше завдання — вчасно його розпізнати, захистити людину і не дозволити експлуатації залишитися непоміченою.
Якщо ви вважаєте, що державні чи правоохоронні органи неналежно відреагували на випадок торгівлі людьми або не забезпечили захист ваших прав — звертайтеся до Офісу Омбудсмана України:
📞гаряча лінія: 1678;
✉електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua.
