Про це не пишуть у путівниках про Німеччину

Вже протягом тижня молодь з України та Німеччини їде на велосипедах з Дрездена до Брюсселя в рамках проекту “Велопробіг євро партнерство 2011”. Метою заходу є на власні очі побачити як виробляють енергію альтернативними шляхами, щоб в подальшому передати отримані знання в Україні.

Проте, мандруючи містами та селами європейської країни, молодь багато дізнається про Німеччину такого, що не прочитаєш у путівнику та не побачиш у новинах. Для прикладу, в кемпінгах можна прийняти гарячий душ протягом 4-ох хвилин за 1 євро, а вода, що тече з крану є досить хорошої якості та смачною на смак. Перед супермаркетом ми знайшли табличку для потенційних грабіжників, на якій вказано що працівники магазину не мають ключів від сейфу.

Чим вразила Німеччина українців та німців протягом 7-ми днів велопробігу розкажуть самі учасники, відповівши на 2 запитання:

1. Які очікування були перед велопробігом?
2. Чим вразила Німеччина або учасники велопробігу?

 

Ріка Цігерт (Ціннвальд, Німеччина):

1. Перш за все це подолати відстань, яку запланували. Крім того хотілось побути на природі, завести нові знайомства. Також мені подобається що на початку дня я не знаю що мене чекає протягом дня і де ми будемо ночувати. Також було приємно зустріти учасників з минулого велопробігу.
2. Оскільки я живу в землі Саксонія то не дуже добре знаю як живуть в інших землях. Мені подобається те, що можна пізнати свою країну, замість того щоб їхати закордон. Відчувається різниця між східною та західною Німеччиною, на заході вищий рівень життя. Можна в таких мінімальних умовах ночувати в спортзалі або в наметах, це справді чудові пригоди. Мені подобається що протягом туру ти проживаєш в пригодницьких умовах. Після цього ти більше цінуєш те, що маєш вдома, той комфорт та затишок. Розумієш що можеш обійтись простим і тоді менше крутиш носом.

Шимко Микита (м. Київ, Україна):

1. Моє знайомство з велопробігом почалося ще у 2010 році, коли мені довірили провести цей проект. Тоді наш шлях починався у Сімферополі та закінчувався у Ялті. До проекту у Німеччині підготуватись було більше часу. Весь рік промайнув в пошуках спонсорів для української команди та написанні прес-релізів. Якраз перед нашим виїздом нам запропонували спонсорську допомогу «Міжнародні авіалінії України». Коли ми отримати квитки з Дрездена до Брюсселя, я вже не міг дочекатись, коли він почнеться. По-перше, я дуже хотів зустріти старих друзів з минулого велопробігу, а по-друге, було цікаво обмінятися досвідом з Німеччиною у сфері альтернативної енергетики.

2. Я дуже люблю велосипед, Але в мене його немає, не тому що не має можливості його придбати, а саме через те, що просто немає куди на ньому їздити. Мене тут вразили велодоріжки, які на рівні з відомими автобанами, можуть найліпшим чином довести до потрібного населеного пункту. Коли до міста Ваймер, нам залишилось 30 км. наш гід сказав нам їхати далі по велодоріжці, ми одразу не зрозуміли, як ми самі зможемо найти дорогу до культурної столиці федеральної землі Тюрінгії. Але тут міг розібратися навіть той, хто не розуміє німецької мови. Коли були сумніви, повернути наліво чи н право одразу ж з’являвся вказівник який показував куди прямувати далі.

 

 

Білаш  Вікторія (м. Іллінці, Вінницька область)

1. Найбільшим моїм бажанням, як студентки факультету перекладачів німецької мови, було спілкування із носіями мови. Але головною ціллю є пізнання життя європейців, порівняння його із нашими реаліями та прийняття якихось конкретних рішень по вирішенню цих же проблем. Я завжди чула, що Німеччину у багато чому ставили Україні за приклад: у свободі слова, розбудові громадського суспільства, екології. Оскільки не належу до людей, які вірять на слово я марила подорожжю до Європи, щоб потім врешті решт впевнено сказати: Європу будували не лише політики, а й кожен європеєць, як член суспільства. Зараз я переконуюсь, що чисті вулиці, зрозуміле законодавство, соціальні гарантії не просто впали із неба, вони здобувалися небайдужістю та причетністю кожного жителя ЄС.

 

2. З перших же кілометрів автомагістралі було видно сучасні вітрові установки, які покликані виробляти електроенергію із вітру. В Україні такі також є, вони дуже успішно красуються у рекламних роликах про нашу батьківщину, але, на жаль, таких установок у нас не зустрінеш  кожних 5-6 кілометрів.  Щодо теми екології також можна відзначити наявність на деяких будинках сонячних батерей, які також допомагають господарям економити електроенергію. Ще  мені дуже сподобалось у Німеччині серйозне ставлення до велосипедистів: необхідні доріжки, знаки, правила дорожнього руху. У кожному великому місті на велостоянках можна побачити прикріплений рекламний велосипед, на колесах якого вказані переваги цього виду транспорту, користь для здоров’я та зовнішнього вигляду велосипедиста.

 

Роберт Бертольд (Дрезден, Німеччина):

1. Очікував познайомитись зі студентами з України. У мене ніколи не було таких довгих велотурів тому хотів випробувати себе.
2. Сподобалось що учасники всі відкриті та приємні люди. А загалом, Німеччина нічим не вразила, хоча не їздив велосипедом через свою країну, проте багато подорожував поїздом.

Максим Черкашин – учасник проекту з м. Тернополя