Тернопільським вчителям-пенсіонерам «підсолодили» свято

Урочистості з нагоди Дня вчителя організували для тих освітян, які перебувають на пенсії. Захід відбувся у приміщенні Тернопільського замку. У п’ятницю там зібрали десяток вчителів. За словами організаторів, колишніх вчителів просто не буває, тому в День професійного свята треба згадати про тих освітян, які перебувають на заслуженому відпочинку.

Володимир Плосконіс, один із організаторів заходу, керівник спортивно-мистецького та духовного центру “Моя Україна”, заслужений працівник освіти, заслужений тренер СРСР та України каже, що подібні заходи відбуваються з 2006 року.

–          Сьогодні дійсно хочеться співати пісню «Вчителько моя», – каже Володимир Плосконіс, – опісля урочистої частини пропоную вам провести невелику дискусію, щоб згадати вчительські роки.

Голова профспілки працівників освіти Тернополя Валентина Кухар зазначила, що День вчителя, який відзначається в першу неділю жовтня, це всенародне свято, бо до нього причетні всі.

–          Професія вчителя завжди була шанована, але ми хочемо, щоб вона була більш престижна, – каже Валентина Миколаївна, – З однієї сторони профспілки домагаються збільшення заробітної плати, і нам вже обіцяють, що з нового року зарплата вчителя буде прирівняна до середньої промисловості, про це вчитель мріяв завжди. Ми також хочемо вірити, що зміни будуть і в пенсійному забезпеченні вчителів.

Жінка впевнена, немає колишніх вчителів, вчитель – це назавжди. Це не професія, це поклик душі. А вчителям-пенсіонерам вирішили трохи підсолодити святкування.

За словами пана Плосконоса, свято не обійшлось без допомоги директора ТОВ «Тернопільбуд» Василя Лила, який фінансово підтримав захід.

–          Василь Лило фактично збудував півміста, без нього не було б пам’ятника Соломії Крушельницької, – каже пан Плосконіс, – Це спонсор і меценат дитячих садків.

Втім, сам Василь Йосипович на захід прийти не зміг, у той час затримався на сесії міської ради. Його помічник Ліана Гаврилюк вручила подяки вчителям.

Василь Лило прокоментував своє рішення щодо подяки після закінчення сесії міської ради:

– Кожен з нас мав свого справжнього Вчителя, кому  буде вдячний усе своє життя. Тому я, від імені всіх працівників «Тернопільбуду»,  хочу подякувати та вклонитися вчителям за служіння обраній справі, за невтомний творчий пошук, якому вони присвятили все своє життя, добро та щедрість душі.

Запрошені вчителі були розчулені, адже, за їхніми словами, вчитель на пенсії залишається вчителем, тому увага в день професійного свята – надзвичайно важлива. Вчителю хочеться, щоб колишні учні телефонували, підходили на вулиці, пам’ятали.

Запрошені, окрім подяк, отримали квіти, цукерки та грошові премії.