Сестра Єремія, яку не зламав комуністичний режим, померла

18 лютогоспочила у Бозі с. Єремія Телев’як, СНДМ. На похорон сестри Єремії прибула с. Надія Котур, Провінційна Настоятелька, і численні сестри з різних монастирів. Похоронні богослужіння у храмі Зарваницької Матері Божої у м. Тернополі очолив Високопреосвященний Владика Василій Семенюк, Митрополит і Архиєпископ Тернопільсько-Зборівський, у співслужінні численного духовенства Тернополя. У проповіді під час Божественної Літургії Владика Василій особливо підкреслив, що с. Єремія дуже любила Бога, Церкву і була великою патріоткою рідного народу.

Сестру Єремію Телев’як поховали на Микулинецькому цвинтарі у Тернополі.

 Довідка

Сестра Єремія народилася 1922 року у м. Тернополі. Відчувала поклик до чернечого життя. Була дуже обдарованою й талановитою.

У часи лихоліть другої світової війни здобула початкову педагогічну освіту, а в 1942 році вступила до Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Була дуже ревною і молитовною монахинею.

У часи панування комуністичного режиму і переслідування Греко-Католицької Церкви с. Єремію переслідували, брали на допити, намагалися заставити працювати на безбожну владу. Сестра залишилася вірною Богові, Церкві та Згромадженню. У Тернополі вона підтримувала греко-католицьких священиків, розповсюджувала релігійну літературу, готувала вірних до прийняття Святих Тайн.

Незважаючи на різні перешкоди з боку радянської влади, с. Єремії вдалося здобути вищу педагогічну освіту в Києві і до пенсії викладати німецьку та англійську мови у Тернопільському кооперативному технікумі.

У кінці 80-х років ХХ ст., коли вже відчувався свіжий подих близької релігійної свободи, с. Єремія в Тернополі брала активну участь у богослужіннях на цвинтарях, які відправляв о. Михайло Хрипа, ЧНІ, під зачиненими храмами та інших публічних місцях, щоб своєю присутністю засвідчити живучість УГКЦ.

З виходом УГКЦ з підпілля, незважаючи на похилий вік, с. Єремія активно проводила катехизацію школярів і молоді у Тернополі, по селах в Тернопільському районі: Ступки, Велика Лука, Домаморичі, Плотича. Сестра Єремія у своєму поважному віці була молода духом, завжди радісна, привітна, вміла жартувати, розповісти цікавий захоплюючий приклад із власного історії життя, тому діти і молодь любили слухати її науку.

У останні роки свого життя с. Єремія хворіла, була вже немічна, але її дух був завжди молодий і сильний. Будучи прикутою до ліжка, дуже терпіла внаслідок хвороби, але її головним апостолятом була молитва. С. Єремія багато молилася за людей та їх потреби, за Церкву, священиків, за Згромадження Сестер Служебниць і нові покликання.