Білий “БАМ” і чорні вуха: расисти в Тернополі!

Євген Заплетнюк
Митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк

Мене тут попросили прокоментувати нещодавній скандал майже світового рівня у якому редактор з низьким IQ (c) однієї з місцевих газет написав те, що на його думку було правильним. В той же час люди, які стали основними героями цієї публікації чомусь сильно на нього за це образились і навіть звинуватили автора у расизмі. Пікантності тексту додавала чудова ілюстрація, і підсилював втричі все це неймовірно сміливий заголовок, який для першої шпальти газети виглядав доволі незвично, і від цього – особливо ефектно. Ну, а на сам «ефект» чекати нам довго не прийшлось.

Упродовж тижня про наш забутий усіма Тернопіль врешті заговорили і написали навіть в далекій Америці і трохи ближчій Франції. А там, як ми знаємо, негрів називати неграми вже давно як не комільфо. Тим більше – якось порівнювати з мавпами. Ну, тобто їм самим себе можна так називати, і навіть складати пісні та читати реп. А ось якщо їх так назве «блідолиций», і щей напише про це в газету, то за це можна й неочікувано потрапити десь туди, де нині наша Юлія Тимошенко, і Доктор “Пі”. Ще гірше коли на подібному процесі і сам суддя буде чорний, і навіть безкоштовний адвокат виявиться не сильним альбіносом. Разом вони залюбки присудять незнайомому расисту шістсот років буцегарні, або ж з десяток довічних термінів. Що, як казав Остап Бендер, «впрочем, одно и тоже». І все ж, повернемось до нашої ситуації, разом подумаємо про те, як її правильно тлумачити. Звісно, я зовсім не негритянський суддя, і права суду в останній інстанції, на превеликий жаль, не маю. Однак, живучи у країні з не менш світлими демократичними ідеалами ніж США, хотів би вставити у цей сюжет і власних три копійки.

Чи справедливі звинувачення у расизмі людей, які не люблять чорних?
Питання національної ідентичності чи т.зв. ментальності – річ доволі конкретна. Євреїв не люблять за хитрість, росіян не люблять за необов’язковість, циган за злодійство, грузин люблять за гостинність, чукчів за дитячу недолугість, а нас з вами часто справедливо засуджують за любов «погетьманити» і т.д. Людей з чорною шкірою тіла не люблять не тому, що вони інші кольором. Чорношкірих, зазвичай, не люблять за їхню поведінку. За їх реальне ставлення до обставин, та людей навколо. Це все передається через кров, ДНК та батьківське виховання. Той, кому пощастило бути знайомим з середньостатистичними представниками Африки дуже добре мене зрозуміють. Ті ж, хто судить про них виключно по іменах Едді Мерфі, Доктора Албана і Нельсона Мандели дуже сильно помиляються. Таких унікальних людей, навіть серед білих, варто ще пошукати днем з вогнем. За статистикою більше 80 відсотків людей, що сидять у тюрмах США – це чорношкірі. Не всі цигани злодії, не всі грузини люб’язні та щедрі, не всі євреї лукаві та жадібні, і не всі українці гарно співають. Реалісти просто знають, що таких людей більшість. І зазвичай, це не тільки не лікується зміною місця проживання, але ще й передається по спадковості.

Чи є серед чорних добрі люди, варті поваги та любові?
Серед жителів земної кулі немає таких людей, які б не були варті поваги та любові в принципі. Інша справа, що і любов і повага буває різною. Адольфа Гітлера можна поважати за те, як швидко у свій час він відбудував та розбудував Німеччину. Але поважати його за ціну цього успіху – було б звичайним ідіотизмом. Любити бідного і нещасного гопника за його невдале життя це одне. Але любити його ж після того, як він вам за двадцять гривень у темному підворітті поріже куртку чи щось ще – зовсім інше. Я завжди кажу, що полюбити людину дуже просто. Було б лиш за що…

Пригадую, як кілька років тому сам Віктор Андрійович, один і з досі найбільш симпатичних мені політиків-романтиків, у черговому приступі ейфорії випадково у прямому ефірі назвав когось з власних підлеглих «молдаванином» [посилання на відео]. Звісно, самі молдовани тоді сильно за це образились, і навіть змусили просити вибачення. Але ж  тут питання знову-таки не в расизмі, а в питанні тверезої оцінки очевидних рис людей і націй. Наш народ зрозумів, що саме у поведінці молдован є щось таке, що видається нам очевидно неправильним (звісно, з точки зору нашої власної ментальності). Впевнений, що з хохлів теж хтось сміється не без підстав.

Як відрізнити справжній расизм від журналістської качки та політичного замовлення?
Дуже просто. Все вимірюється масштабами проблеми, і причинами, які призвели до конфлікту. Якщо Негр Вася дав в морду Миколі Миколайчуку, а той йому адекватно відповів, то це зовсім ніякий не расизм. Це нормальні чоловічі, цілком робочі стосунки. Хлопці часто б’ють в морду один одному не за те, що той чорний, а той білий, а за те що той вперто жадібний, хитрий або тупий. Расизм по-тернопільськи буде тоді, коли будуть бити без жодної причини. Расизм буде тоді, коли чорні люди заселять цілий Бам чи Дружбу, і ми будемо їх звідти викурювати шашками, труїти труйкою для жуків, виколювати вилами, поки зі страху за свою чорну шкіру місто-герой Тернопіль з плачем не покине останнє циганча. В іншому випадку, просто піднімається комусь зручна паніка. А кому зручна? Напевне, в першу чергу політикам, яким завжди вигідно самостійно придумувати проблеми, а потім самим же й успішно з ними «боротись». Це класика жанру.

І ще про тернопільських «курвів»
Мене завжди цікавило, як українські дівчата можуть закохуватися в чорних чоловіків? Не в тому сенсі, що темношкірі чоловіки не здатні любити, чи то не можуть розбудити романтичні почуття в наших Оксан і Марічок. Зовсім ні. Я говорю про те, що для слов’ян взагалі притаманні особливі уявлення про зовнішню і внутрішню красу людини. І можливо це гріх так думати, але окрім як схильності до екзотики та збочень, подібних симпатій особисто я пояснити не можу. Мені здається, що дуже багато «міжрасових» пар тримається виключно на грошах африканських гостей, та бідності самих українок. Нашим бідним студенткам дуже зручно «підживати» навіть з чортом лисим, аніж би не померти на вулиці від холоду і голоду, у великому і чужому місті. Я звісно, можу припустити, що серед чорно-білих пар існує й кілька шлюбів по любові, довгих і щасливих, буквально на все життя. Однак такі випадки це завжди виключення з правил, аніж саме правило. В наш час питання міцності шлюбу та стосунків є проблемою номер один навіть у людей з одного міста, однієї культури, традиції та релігії. Що вже говорити про випадки, коли окрім фізичної єдності в людей реально не може бути нічого спільного? Зазвичай, у чорно-білих пар навіть існує суттєвий мовний бар’єр. А вірити в те, що люди можуть читати думки одні одних тільки через те, що вони одного дня одружаться я не хочу. Занадто вже багато пар розлучається на моїх очах кожного тижня.

 Плюси і мінуси африкано-української освіти

Що ж стосується “заїжджих” студентів, які останніми роками все більше і більше засиляють наші міста. Я не знаю, наскільки реально він них може бути нам користь. Ну, так, платять живі гроші в касу ВУЗів та власникам своїх квартир, утримують за прислані гроші Макдональдси, чи інші заклади подібного типу . Однак, дуже мало з них справді вчиться для України. Мало з них хоче вчити мову. Мало з них пов’язують власне майбутнє з Тернополем. Мало з них готові реально віддячити Україні за те, що вона робить для них. Тож відповідно, вважав би цілком справедливим підвищити вимоги до студентів з інших країн. В першу чергу, потребуючи від них офіційні довідки про стосунки з законом усіх членів родини. Ну, і звісно – обов’язкова практика на користь нашої держави в селах, де немає спеціалістів. Не задовольняють такі умови – їдьте у Лондон. Там вам буде дешевше. І справа не в кольорі шкіри. Справа у ставленні до нас. Хочеш жити як живуть усі – живи і сам як усі. Українофобія за своїми наслідками річ не менш небезпечна як расизм. І якщо їхні епатажні вибрики, одяг і стиль поведінки ще можна якось сприймати, то миритись з тим, що вони хочуть так цинічно використовувати наші умови і зручності – вибачте, це вже не для нас.Можливо й дійсно, цілий прошарок людей, окрім  згаданого уже проректора медуніверситету  більше грошей нічого і не цікавить, але в такому випадку не зовсім цензурне слово зі заголовку тієї статті треба би було приписати і їм. Вони це справді заслуговують.

******

А ще вчора в піцерії зі мною стався прикрий інцидент. Моє замовлення принесли трохи пізніше, аніж я планував. І чоловік, який теж замовив аналогічну страву, на волання працівниці прийшов забрати своє замовлення одночасно зі мною. Тарілка була одна, а нас було двоє. Ситуація була справді безглуздою. Я міг списати її на власні утиски у правах, на нові гоніння на християн і навіть на приниження священнослужителів. Але вся справа була лише у моїй патологічній неуважності. За кілька секунд після “розборок” до мене дійшло, що в цій ситуації все таки був неправий саме я, і з цього приводу я навіть тихенько пробурмотів собі під ніс якісь слова вибачення адресовані тому, хто цю тарілку чекав довше від мене. І лиш потім, коли вже добре поїв та відігрівся, я зрозумів, що втратив чудову нагоду стати мучеником. Таким, як були наші тернопільські негри з газети.

******

Ну й  на завершення сьогоднішнього монологу хотів би вам запропонувати ще й відео та кілька цифр. Вони і про нас, і про негрів, і про арабів, і  про китайців. Думаю, це доволі наукове підтвердження моїх слів. Я люблю усіх, але українців люблю найбільше. Бо окрім всього, то є Заповідь Господня.

Дякую за увагу, і до зустрічі 🙂

Митрофорний протоієрей Євген Заплетнюк

-1 thoughts on “Білий “БАМ” і чорні вуха: расисти в Тернополі!

  • 12:49 | 4 лютого, 2012 at 12:49
    Permalink

    Пане Отче, дуже дивує ваша практичність, реалістичність і прагматичність. Якби надруковані міркування прозвучали з уст світської людини, я сприйняла б їх як виважені, але суб’єктивні роздуми про те, чому Україні варто закривати ворота перед іншими расами. Однак ви Божий намісник, і ваше сприйняття людини мало б різнитися від не вельми морального, приземленого українського соціуму. Не відчула у ваших словах Любові. На жаль… Не уявляю собі, чому ви вважаєте прийнятним кидати тінь на українських дівчат, які товаришують чи кохаються з представниками іншої раси. Вони не обов’язково є зіпсованими чи корисливими. Ви забули, що у вісімнадцять-двадцять літ людині притаманно закохуватися, втрачати глузд, бути наївною, беззастережною. Можливо, з часом вона по-іншому оцінить своє безумство. Але у даний момент юнка, закохана у чорношкірого, може почуваєтися чистою, щасливою. Чому ж очорнювати її почуття, бруднити підозрами, натяками, прогнозами? Слово духівника авторитетне. Ваше ж сьогоднішнє слово додасть нахабства і брутальності тим, хто готовий кинути камінь.
    Не знаю, чи бували ви у Європі. Але судячи з вашого світогляду, можна припустити, що якщо і були, то не гуляли тамтешніми вулицями, не прислухалися до міських ритмів, не вдивлялися в обличчя вуличної юрби. Так от, світ давним-давно є кольоровим. Більше того, це світ вільний, незашорений.
    Ми ж українці, мабуть, у душі більше раби, аніж вільні, і саме звідси наша нетерпимість, ознака слабкого – принижувати інших.
    Чи може укарїнка бути з чорношкірим? Ви говорите банальні речі про мовний бар’єр (для багатьох молодих людей такого бар’єру уже давно не існує), про різний світогляд, традиції. Ви, Отче, як ніхто мали б розуміти, що кожна людина – це окремий світ. І зійтися воєдине двом світам непросто незалежно від кольору шкіри. Ознайомтеся із статистикою розлучень в Україні – вона вражаюча. А це ж шлюби переважно між білими людьми.
    Ви назвали як виняток декількох представників африканської раси, якими варто пишатися. А те, що у Європі (не кажучи вже про Штати) добра третина чиновників, лікарів, педагогів, священиків є чорношкірими, то хто вони за вашими мірками? Особи, яким все ж небажано перетинати український кордон? Це у продовження тези про те, що світ, пане Отче, уже давним-давно є кольоровим…

    • 15:00 | 4 лютого, 2012 at 15:00
      Permalink

      🙂 ой як мало у вас цілісності. Любити людей – це часом просто означає говорти їм правду, якою б вона жорстокою і цинічною їм не виглядала. Ви можете, звісно, бути і до 64 років романтичним метеликом, який порхає по Європі в пошуках міських ритмів, але знайте, що суворі тернопільські маршрутки і подорож базаром здатні будь-якого романтика повернути на землю )

    • 12:56 | 4 лютого, 2012 at 12:56
      Permalink

      Дякую! Хороший комент )

    • 13:20 | 4 лютого, 2012 at 13:20
      Permalink

      чий? священика чи Ольги?

      • 14:55 | 4 лютого, 2012 at 14:55
        Permalink

        Та обидвох ) Вони обоє = молодці ))

  • 13:30 | 4 лютого, 2012 at 13:30
    Permalink

    Я просто в шоці від такого світобачення священика Євгена Заплетнюка. Шановний священик трошки змішав і зробив “вінегрет”, який по суті збирає в толку… :).
    Приміром, поняття “кохання українських дівчат” і “курви”.
    Священик – це духовна особа, Пастир заблудлих душ.І розсуждати повинен лише по-духовному. Чи не краще було сказати, що люди повинні: 1. не займатись блудом до весілля?( це про “курвів”) 2. Що християни повинні побиратись лише з християнами. Думаю, цього було б ДОСТАТНЬО як для духовного наставника молоді, (а не розсосолювати про міцність «міжрасових» пар, причини таких шлюбів…(хоча – який шлюб може бути між християнином і нехристиянином).

    • 16:03 | 4 лютого, 2012 at 16:03
      Permalink

      Прочитайте ще раз, таке враження що ви не читали матеріалу.

      о.Євген молодець у тому, що не натягує на себе пафосну гримасу наших класичних священнослужителів. Мудра і цікава аналітика.

    • 17:26 | 4 лютого, 2012 at 17:26
      Permalink

      складається така думка, що в журналістів просто була фотографія цього священника і вони “приплели” його імя до цієї статті. вчитайтеся в слова, вдумайтесь у зміст – хіба людина духовенства може ТАК розмірковувати? однозначно – ні. думаю ви всі як і я чули проповіді священників і можете зробити свій власний висновок. в мене він такий: або це не священник писав, або священник, в якого покликання не служити Богу… ну з тих, що семфнарії за гроші закінчували )))) це скоріше якийсь друг-журналіст “нової” ))))

      • 17:56 | 4 лютого, 2012 at 17:56
        Permalink

        Цікаво, що саме для вас виявилось у тексті справою недуховною? Можете пояснити все без боязні бути незрозумілим. Автор статті закінчував семінарію не за гроші. І якщо можна – конкретніше.

        • 19:35 | 4 лютого, 2012 at 19:35
          Permalink

          В своїй найглибшій сутності (істинне я, син божий..) всі люди одинакові, а ви про це навіть не згадуєте;)

          • 19:46 | 4 лютого, 2012 at 19:46
            Permalink

            Якщо ви маєте на увазі те, що “всі мужики казли” то так ))

    • 14:21 | 4 лютого, 2012 at 14:21
      Permalink

      ей брат скинь мені фотки з “Перемоги” /

  • 14:39 | 4 лютого, 2012 at 14:39
    Permalink

    От бачите, покинули Ви ФБ! А якби не Погляд, то як би ми зв’язались?! 😉
    Постараюсь ще сьогодні. До речі 20хв. виставили фотки і відео, може плагіатнути. 🙂

  • 15:56 | 4 лютого, 2012 at 15:56
    Permalink

    Цікаво звідки автор взяв тих 80% ібо це не реально. Я знайшов в мережі таке: “афроамериканцы составляют всего 12,2 процента населения США, но 41 процент всех заключенных на срок свыше 1 год в США — это темнокожие американцы”. А ви пишете “більше 80″… Ви що теж хотіли, так само як автор з “Нової ТГ”, вразити людей тільки не мавпами а цифрою? Зразу видно що ви виступаєте проти темношкірих.
    Ще одне ваше: “Справа у ставленні до нас.” Як ви вмудрилися порахувати що випадок біля Орнави демонструє погане ставлення до нас? Скажу що в мене в житті теж був випадок коли я побився через дівчину і це було в громадському місці і ніхто про мене в газеті не писав. До чого тут погане ставлення до всіх нас – не можу зрозуміти.

  • 16:24 | 4 лютого, 2012 at 16:24
    Permalink

    Схоже, що правжнє покликання цього пастора у тому, щоби пасти вівці. У буквальному розумінні.

    • 16:36 | 4 лютого, 2012 at 16:36
      Permalink

      Вітаю, вас прийнято в череду на пільгових умовах )

  • 18:22 | 4 лютого, 2012 at 18:22
    Permalink

    Цитата: Я люблю усіх, але українців люблю найбільше. Бо окрім всього, то є Заповідь Господня.
    Коментар: Лукавство, немає такої заповіді в Бога любити “українців найбільше”.А найбільше любите ви не українців, а гроші своїх прихожан.
    Цитата: Мало з них готові реально віддячити Україні за те, що вона робить для них.
    Коментар: А що Україна для них робить? Дозволяє витрачати тут їхні гроші? І за це Мартинчук людей обзиває “чорносракими” (таки так, а не “неграми”, як ви зволили замітити).
    Цитата:Ну, і звісно – обов’язкова практика на користь нашої держави в селах, де немає спеціалістів.
    Коментар: Прокиньтесь, отче,надворі не 80-роки минулого століття, коли була тільки державна форма навчання в СССР, і молоді спеціалісти відпрацьовували за навчання.

  • 18:42 | 4 лютого, 2012 at 18:42
    Permalink

    В нас озлобленене суспільство саме тому, що в нас духівники з таким печерним світоглядом.

    • 18:50 | 4 лютого, 2012 at 18:50
      Permalink

      В нас озлоблені коментатори, бо не хочуть розуміти духівників.

      • 19:08 | 4 лютого, 2012 at 19:08
        Permalink

        духовників які вірят не в бога, а в гроші…

        • 19:12 | 4 лютого, 2012 at 19:12
          Permalink

          Цікаво, коли ви останній раз і скільки давали їм “заробити” )

  • 18:59 | 4 лютого, 2012 at 18:59
    Permalink

    Та скільки можна робити рекламу НТГ. Хіба вона того варта? “Погляд”, вистачить вже піаритися на чужому скандалі, продукуйте щось своє. А то дешеві сенсації від дешевого “священика”.

    • 19:58 | 4 лютого, 2012 at 19:58
      Permalink

      НТГ, “Погляд” і дешевий “священик” вступили у користну змову для того, щоб звести з розуму людей, у яких нестабільна психіка. Бережіть себе, Свириде! ))

  • 21:01 | 4 лютого, 2012 at 21:01
    Permalink

    “Я завжди кажу, що полюбити людину дуже просто. Було б лиш за що” я ж можу сказати це зовсім не похоже на слова духовно трансформованої людини. Духовну любов, те що греки називали Агапе, ви не відчуваєте до людей. Духовність це завжди спочатку трансформація самої людини, а потім вже якась соціальна активність. Те що ви пишете може написати будь-який студент, нічого корисного для себе тут не прочитав.
    Ви вже спаслися? Скільки людей спасли? Як людям спастися? – про це ви не говорите

    • 21:10 | 4 лютого, 2012 at 21:10
      Permalink

      Ну, зробити духовний і психологічний аналіз моєї багатогранної персони користуючись всього лиш єдиним дописом в блог (!!!) це смішно навіть для Вінні-Пуха ))) Не знаю як вас звати але, друже, ви точно помиляєтесь )

  • 22:56 | 4 лютого, 2012 at 22:56
    Permalink

    Хороша стаття, дякую, отець. Те що нарід активно почав обговорювати її і дискутувати, означає, що вона несе в собі щось важливе – можна погоджуватись чи не погоджуватись, але не можна залишитись байдужим.

    • 20:00 | 5 лютого, 2012 at 20:00
      Permalink

      Так, це саме важливіше – просто почати нормальний діалог. Дякую за коментар )

  • 23:13 | 4 лютого, 2012 at 23:13
    Permalink

    “в США 12% афроамериканців”… ти при памяті??? Їх чисельність вже на межі 50%!!!

    • 23:50 | 4 лютого, 2012 at 23:50
      Permalink

      Вікі: Расовий склад населення (за даними Бюро перепису населення США на липень 2007 рік): білі, — 79,96 %, афро-американці — 12,85 %. Не може бути щоб за 4 роки +37%

  • 01:09 | 5 лютого, 2012 at 01:09
    Permalink

    На жида не кажи жид. На руского не кажи москаль. На африканця не кажи негр.
    Тільки на українця можна казати все що завгодно! Коли це все скінчиться!

  • 11:28 | 5 лютого, 2012 at 11:28
    Permalink

    Ну цей священник в нас взагалі блогер відомий.Ця його писанина ще нічого в порівнянні з блогами в GAZETI.UA з якоъ його мяко говорячи “бортанули”.

    • 19:56 | 5 лютого, 2012 at 19:56
      Permalink

      🙂 країна знає своїх героїв. Справді, за текст, в якому я пояснював власні релігійні переконання, мене перевели з віп-блогів у звичайні, мотивуючи це тим, що я нібито розпалюю релігійну ворожнечу. Образившись за таку дискримінацію я перестав там писати. Так шо ваше “бортанули” це не зовсім влучне слово.

      • 23:38 | 5 лютого, 2012 at 23:38
        Permalink

        Щось і в звичайних блогах ви моментом щезли,на протязі декількох годин після останнього словесного поносу на адресу греко-католиків і святого УГКЦ Йосафата ,образливий ви наш.

        • 08:38 | 6 лютого, 2012 at 08:38
          Permalink

          Ну, я може й не сильно користуюся попитом, але ціну собі точно знаю ))) Ніколи нікому не навязувався, і сам при потребі з радістю посилаю в ігнор неадекватів.)

  • 13:27 | 5 лютого, 2012 at 13:27
    Permalink

    Да, отець жжот ніпадєцкі. Круто він вміє на скандалах піаритись. Напевно, сам більше нічого не вартий. Прикро, шо в нас є такі духівники…

    • 20:09 | 5 лютого, 2012 at 20:09
      Permalink

      Два питання. Отець Євген хіба ваш духівник? Ну, і які для вас особисто критерії “крутості” священика (ну, який вартий, а який ні)?

  • 14:12 | 5 лютого, 2012 at 14:12
    Permalink

    Є мудрий вислів, що “є межа, за якою терпимість перестає бути чеснотою”. Дякую за правдивий коментар священослужителя, який, на щастя, не виявився фарисеєм як багато його колег. Народ! Досить придурюватись!!! Меркель і Саркозі вилосвились про крах мультикультурної політики і на цю тему вже багато статей. Коли чорноти стає критична маса , тоді виникають ситуації, схожі на на Париж і Лондон з підпалами авто, безладами. Вони розуміють тільки силу і треба вчасно їх ставити на місце.

  • 19:40 | 5 лютого, 2012 at 19:40
    Permalink

    “Я завжди кажу, що полюбити людину дуже просто. Було б лиш за що…”
    Отець, думайте, будь-ласка, шо печатаєте. За що Христос любив тих, котрі його до хреста прибивали і нас, котрі по суті нічим за них не кращі. Любити людину треба за те і тільки за те шо вона сотворена на образ і подобу Божу. Любов є фундаментальним законом існування всесвіту і питання “За шо любити?” для християнина немає змісту, він любить, бо він такий є.
    (Якшо він по суті такий є)

  • 11:49 | 6 лютого, 2012 at 11:49
    Permalink

    В будь-якій цивілізованій країні редактор НТГ давно б сидів в цюпі…Мені теж не подобаються темношкірі, я навіть мала з однією темношкірою мадам конфлікт, правда це було в одній з Європейських країн… Там темношкірий може їхати в автобусі без білета і контролер боїться його зачепити, бо одразу порчує звинувачення в расизмі…Але щоб писати про темношкірих у газеті “чорносракі”, а наших дівчат називати “курвами”!!! Чи Вам отче, чи прославленому редактору було б приємно, якби вашу матір чи сестру так назвали…отож не про темношкірих мова..Мова про власну самоповагу і елементрану культуру!!! І оправдовувати якогось нерозумного редактора такої ж самої газети, яку до речі, один період змушували підписувати усіх держслужбовців, з Вашої сторони, пане отче, означає уподоблюватися йому…А щодо звинувачення в расизмі редактора, справді, це не расизм – а ідіотизм і недолугість…

    • 18:33 | 6 лютого, 2012 at 18:33
      Permalink

      Дякую за розумні думки. А за що садити редактора тільки не зрозумів, якщо нема расизму в статті? За те, що в нас темношкірі не можуть їхати без білета, чи за слово “курва”, чи за слово “чорносраки” (якщо хтось на них ображений, то може і до суду подати, от тільки хто саме?), чи за те, що держслужбовці ВСІ (це який же там був тираж?!!) ту газету передплачували? Вам, пані, тре в 1937 р., ось там садили без судів…

      • 18:33 | 7 лютого, 2012 at 18:33
        Permalink

        А “лилася чорна кров”? та за таке варто вирвати автору його поганий язик!!!

  • 00:55 | 7 лютого, 2012 at 00:55
    Permalink

    лишіть того священика в спокою. він правий на всі 100. наші дівчата кидаються на шию (правда не всі є вийнятки – і слава Богу що не всі) за гроші. молодість весела, а от старість сумна.
    щоб не кидалися студентки на шию, то що кожен для того зробив – на свєму місці, посаді, стані????????
    задумались?????

  • 11:54 | 7 лютого, 2012 at 11:54
    Permalink

    Спрямовую тим, хто лаяв священника. Те, що у його словах цілком відсутнє фарисейство, викликає найбільший спротив критиків. Ці ж критики мліють від фарисеїв у храмах лише через “трепет” перед саном і не помічають протилежність слів і дій 99 відсотків попів усіх конфесій. Священник, автор статті, – молодець. Він – представник нової генерації священнослужителів, не зашорений догмами внслідок примітивного світогляду і власним інтересом, як згадані 99 % попів.

    • 18:26 | 7 лютого, 2012 at 18:26
      Permalink

      А ще у його словах відсутнє глобальне мислення. Даного священника більше цікавить з ким сплять тернопільські курви, а те що в Африці діти вмирають з голоду – то не має ніякого значення. Священник переслідує свій дрібний, егоїстичний інтерес – виправдати журналіста з газети.

  • 15:27 | 7 лютого, 2012 at 15:27
    Permalink

    SG,
    а його тут ніхто не лаяв, це здорова, корисна критика.
    суть її в тому, шо з точки зору християнства головне шоб душа чиста, а негри то діло таке вже тоді… Про це і повинна дбати Церква і священики. А коли вони починають займатися імміграційною політикою, а про спасіння душі дбати нема кому, то нам однаково хана, з неграми чи без.

  • 10:31 | 10 лютого, 2012 at 10:31
    Permalink

    шкода, що наша “демократія” не дозволяє закрити пельку расисту в рясі.

    дякую тобі Боже, що я не (чорний, жовтий, москаль, жид і т.д.), але довбоN#б (с) (Бог очевидно знає це нецензурне слово і тому дозволяє ним називати попів-расистів та інших мудрагелів)

    файно бути метро-хвормний орфеєереєм – я можу будь-яку чехню видати за “божу правду”. браво, поп-звєзда!

Comments are closed.