Громадянська війна заходу з рабовласницьким сходом почалася

Зрада – це ж так зручно. Знайшов зрадника – і усе, вся відповідальність на нього. Будь то Юля чи Добкін.

Зрадити може один, десятеро. Але не коли запаморочується у сотень тисяч.

Щоб перемогти бунт сепаратистів, потрібна сильна держава. Після революційних подій сьогодні її нема.

Влада прошляпила першу, найважливішу стадію у Криму.

Влада прошляпила першу, найважливішу стадію у Луганську.

Після того, як у Луганському СБУ захопили більше тисячі стовлів бойової зброї, стало ясно, що без війни повернути контроль над територією неможливо. Повернути будівлю, у якій кілька сотень бойовиків з досвідом та автоматичною зброєю можна лише з залученням броньованої бойової техніки. Це завдання для армії. Участь армії – це визнання стану війни.

Захоплено міськраду у Харкові. Харківських сепаратистів з місцевого СІЗО перевезли до Полтави. Загиблий в районі Слов’янська офіцер СБУ – полтавчанин. Колоради, використовуючи Крим як базу, розлізлися по усіх районах Донеччини. Вилізли за межі Донбасу.

Сьогодні з’явилися картинка і звук, які підтверджують участь навчених росіян у диверсіях проти України. І дотепер все відбувалося як наперед підготовлена спецоперація. Удари в першу чергу по силовиках. Захоплення зброярень. Захоплення стратегічно важливих населених пунктів, аеродромів, блокування доріг, залізниць.

Зараз “поребрик” та характерна російська вимова розставли все на свої місця.

Я не вірю у зраду української влади. Щоб пермогти диверсантів хоча б у окремо взятому Слов’янську, треба створити кількаразову чисельну перевагу. Озброєних терористів у Слов’янську десь 600. Беркуту у нас нема. Чисельність антитерористичного пецпідрозділу СБУ Альфа – кількасот чоловік на всю країну. Чисельнісь спепідрозділу УБОЗ по боротьбі з оргзлочинністю Сокіл, який вважають чи не найбільш підготовленим з усіх спецпідрозділів, – ще кілька сотень.

Уся міліція після подій Майдану деморалізована і думає, куди поверне колесо історії. Лояльність до кого допоможе вижити і піднятися по службі.

А ще у міліціонерів, як і у кожного з нас, є свої враження, суб’єктивні думки, тиск родин, переконання!

Екс-міністр оборони Тенюх сказав правду – дієздатної армії у нас дійсно обмаль. А їй треба тисячі кілометрів кордону охороняти.

Резервісти, які самі себе називають партизанами – по старій пам’яті добре стріляють. Але від служби і боїв відвикли. Як вони нудяться по тимчасових таборах у продірявлених наметах, і як віддавали зброю в Артемівську – це біль.

Батальйон Нацгвардії – навіть сильно вмотивовані хлопцям з тритижневим вишколом буде складно переламати ситуацію.

Як тільки Правий сектор з’явився б на сході, поки що фантомні дурості сепаратистів отримали б під собою реальний грунт. Спрацювати можуть місцеві антиколорадські самооборони.

Я згоден з А.Гриценком, що їхати на схід треба людям підготовленим та екіпірованим.

Здивував Д.Туск, який у цих умовах усю відповідальність поклав на українську державу. Подібне на спробу замаскувати його особистий страх та страхи обивателів перед виходом за межі зони комфорту.

Згоден з Л.Кучмою, який вказав на відповідальність Заходу. Так, українська держава досі була недолугою, корумпованою etc. Але це не причина нас сьогодні покинути. Бо панувати має сила правди, а не право сильного, правда ж?

Ще раз: вкрай необхідно засунути подалі цивільний порядок денний! Хто на місцях на лінії Харків, Полтава, Запоріжжя, Херсон – усіма силами патріотів треба інвентаризувати сили армії та міліції і виступити на захист, допомогти бійцям.

Боротьба буде вестися за Дніпропетровськ і, можливо, за Київ. Аякжеж, Київ – матєрь городов рускіх, тут найзначніша православна святиня Російської імперії – Києво-Печерська Лавра. Сакральні речі. А ще Янукович буде дертися до його Межигір’я, бо, тіпо, має право.

На сході ті, хто пробували смикати за ниточки, включно з найбільшими олігархами, втратили контроль за ситуацією. Київські політики втратили контроль ще раніше. На авансцену вийшли глибинні сили, колись – мовчазна більшість. Вони ненавидять усіх – не лише владу у Києві чи місцеву, але й панів-олігархів та інших господарів життя. Противсіх сходу – це не замучений різноманітністю парадигм інтелектуал заходу. Тут матюкають усіх.

Лавров за говорив вже не про якусь абстрактну федералізацію, а про виборність керівників регіонів. Оце вінець вже. Це гарантія нереформопридатності бандитських та корумпованих еліт.

І ще важливий момент: необхідно законом легалізувати в Україні зброю! Бо диверсанти і терористи самі здобувають її, роздають різним зазомбованим або проплаченим елементам.

На сході є більшість людей, які симпатизують Росії та ностальгують за Радянським Союзом. Але нема більшості тих, хто хоче від’єднатися.

За схід теба боротися і його можна втримати. Якщо не отруєні роспропагадною люди на сході зрозуміють, що ось це – _їхня_ війна.

Геройство – це коли робиш більше, чиниш понад свої сили. А тут навіть геройства не треба.

Громадянська війна заходу з рабовласницьким сходом почалася.

Україна продовжує народжуватися.

Володимир Кухар