Легендарний ілюзіоніст з тернопільської мерії

От ви кажете Гудіні – ото фокусник, Коперфілд – ото ілюзіоніст. Не смішіть курей моєї тещі, бо я залишуся без ранкової яєчні. Хто вони такі з їхніми скринями, з яких вони вибираються і ланцюгами з купою замків, які вони відкривають з зав’язаними руками? Шарлатани на вуличному ярмарку. А ось справжній фокусник-ілюзіоніст працює у Тернопільській міській раді. Ось тільки він намагається свої фокуси не афішувати, більше того –
робить все можливе для того, щоб люди нічого про них не довідалися. Для цього він навіть псевдонім собі взяв – Серж Полтінік. Але нема нічого таємного, щоб не стало явним.

Ось ви кажете – Коперфілд через Китайську стіну пройшов. Та тю на вас. Наш Серж через бруківку пройшов у крісло міського війта. Більше того – він ще й на цій бруківці заробив більше, ніж Коперфілд на всіх своїх фокусах разом узятих.

Чи ось ви кажете – все той же Коперфілд статую Свободи сховав. І що? Стоїть та статуя як стояла. А ось наш Серж показав, як по справжньому потрібно ховати. Глянув ото Серж одним оком на генеральний план міста і одразу зникло кілька гектарів тернопільських парків.

Як це так, – запитаєте ви. А ось так. Жодних фокусів, виключно спритність пальців і липких рученят. Чому ж дивився лише одним оком, – поцікавитеся ви? Бо Серж знає свої можливості – якби глянув двома, то у нас з вами б взагалі парків не залишилося.

Так що не кажіть мені про якихось там Гудіні чи Коперфільдів. Серж Полтінік – ось ілюзіоніст всіх часів і народів. І нам з вами залишається лише пишатися, що випала честь жити з ним не лише в одну історичну епоху, яку пізніше історики назвуть «віком бруківки», а ще й в одному місті, в якому скоро, при таких фокусах війта, не залишиться парків.
Андрій Березовчук