На Майдані народжуються несподівані ідеї виходу з кризи

Отже, я знову тут. На Майдані. Над ранок, коли на Майдані одні прокидались, а інші готувалися йти до сну, не витримала, ж аби прилягти, доки не обходила все як слід навколо. Отже, доповідаю. Майдан активно шукає відповіді. Майдан думає. Тисячами голів думає, тисячами ротів до хрипоти сперечається. Коло кожного намету, коло кожного вогню іде таке жваве обговорення, народжуються такі живі і несподівані ідеї виходу з кризи, що, думаю, саме час хлопцям із Верховної Ради приходити набратися свіжих думок та ідей. особливо, коли врахувати, що переважно наші барикади захищають таки люди розумні, патріоти, налаштовані стояти до останнього.
Далі, звісно, як я могла б заспокоїтися, аби не подивитися, що робиться у, не назву це місце “Обителлю зла”, швидше “юдолью печали”. Я про Маріїнський парк. Тиша. Гнітюча тиша. І все. Вони пересуваються по один-по двоє, подекуди хтось похитується. Якийсь самотній чоловік про щось молився перед капличкою. Вони теж навіщось зробили видимість барикад, ніби хтось збирається штурмувати. Їх, захищених “папіком” та десятками автобусів бравих “хлопців-молодців”…
На Європейській нарахувала майже 2 десятки автобусів беркуту та вв, які їхали колоною в сторону Маріїнського. Може це звичайна їх ротація, але моторошно. Мабуть, відвикла.
Ми стоїмо, ми думаємо, ми шукаємо відповіді. І ми її знайдемо.
Ми мудра нація, ми сильна духом нація.
І у нас все вийде.
Стіймо!
Ми мусимо вибороти нашу Незалежність!

Лілія Мусіхіна