Одна з найскладніших речей у житті сучасної людини – визначити міру, де з неї досить, — Володимир Гевко

Одна з найскладніших речей у житті сучасної людини – визначити міру, де з неї досить. 

Загалом немалі доходи та купівельні спроможності дозволяють запливати за буйки справді потрібного. Стихійні покупки, розігріті апетитом, хандрою, рекламою чи іншими стимуляціями у результаті просто на якийсь час відбирають простір наших шаф чи холодильників, а потім, майже нечіпані – летять у смітник.

Колись я рік жив на квартирі, де з моїх особистих речей був мінімальний одяг, електронна читалка, mp3-плеєр і підшивка журналу «Наука та релігія» за два роки. І чомусь цей час дотепер згадую як дуже комфортний і зручний, я не почувався бідним чи обмеженим, а, радше, навпаки. Було круто.

Ринок трохи іде назустріч людині, пропонуючи порційні вершки та цукор, капсульні гардероби і однокімнатні квартири. Але загальна сверблячка потреб дуже ще розшкрябана. І ми проживаємо життя на роботах, щоб трохи тамувати свербіж, мастимо його новими смартфонами і ноутбуками, додатковими парами взуття, косметикою та іншими забавками.

Потреба в новому стала нашим батогом, який підганяє нас у напрямку робіт і саморозвитку, який у кінцевому результаті вимірюється лише об’ємом того, що ми собі можемо купити. Всього лиш.

При цьому всьому варто усвідомлювати, що життя без селфі на фоні Ейфелевої вежі – це також абсолютно нормальне життя, із безлічі варіантів того, як можна жити – і всі добрі. Головне – жити. Жити із відчуття і розумінням того, що цієї країни і цих людей, що є навколо мене – мені досить.

Володимир Гевко

Джерело: соцмережі