Тернопіль надзвичайний: грані стерто!
Торжество єдності! Сьогодні (вчора) (до речі, день єдності слов’ян) приблизно о 19.30 – стерто грані! Між небом і землею, між водою і повітрям, повітрям і землею – грані стерто!
В Тернополі дощ!
Так, теплий літній дощ почався в нашому чудовому місті. Почався раптово і разом з тим прогнозовано.
Спочатку зібралися темно-сірі хмари нарешті і посвіжішало від легкого вітру. Між горизонтом і тою темною вологою масою залишався проте світлий хмарний прошарок. Згодом потемніло, що не характерно для 19.45 в наших широтах о цій порі року, адже щойно був найдовший день і найбільший місяць.А потім – почалося! Краплі води падали зверху вниз, переважно вертикально, з незначним відхиленням (кут до 15 градусів). Лише незначний відсоток крапель зберігав сталу форму зазвичай в польоті під дією тяжіння та інших формоутворюючих чинників краплини змінювалися. Зустрічаючи на своєму шляху дахи будинків, машин, парасольки, об’єкти культурної спадщини і довгобуди, дощинки розбивалися вщент, жертвуючи собою заради зволоження нашої землі. Проте справі то не шкодило: цілюща волога гутувалася у потоки і потужною силою струмків шукала ще нижчого. Так, так, цей дощ був спрямовний вниз!Пориви вітру збільшували похибку дощових потоків, які змінили видимисть не лише на дорогах, а й власне доріг (дехто, щоправда, вже давно їх не бачить).
Спочатку зібралися темно-сірі хмари нарешті і посвіжішало від легкого вітру. Між горизонтом і тою темною вологою масою залишався проте світлий хмарний прошарок. Згодом потемніло, що не характерно для 19.45 в наших широтах о цій порі року, адже щойно був найдовший день і найбільший місяць.А потім – почалося! Краплі води падали зверху вниз, переважно вертикально, з незначним відхиленням (кут до 15 градусів). Лише незначний відсоток крапель зберігав сталу форму зазвичай в польоті під дією тяжіння та інших формоутворюючих чинників краплини змінювалися. Зустрічаючи на своєму шляху дахи будинків, машин, парасольки, об’єкти культурної спадщини і довгобуди, дощинки розбивалися вщент, жертвуючи собою заради зволоження нашої землі. Проте справі то не шкодило: цілюща волога гутувалася у потоки і потужною силою струмків шукала ще нижчого. Так, так, цей дощ був спрямовний вниз!Пориви вітру збільшували похибку дощових потоків, які змінили видимисть не лише на дорогах, а й власне доріг (дехто, щоправда, вже давно їх не бачить).
В епіцентрі подій опинивс наш колега Кіт Баюн. Зневажаючи небезпекою блискавок, він рішуче і відверто передає нам інформацію:
– Так, я дійсно перебуваю в епіцентрі дощу, але захищений від нього надійно і добре вивчив рекомендовані правила МНС-ників щодо поведінки під час грози, тому для мене особисто ризику нема. Гроза в Тернополі триває. Коли дощ тільки розпочався, все довкола стало сірого кольору з блідо-жовтим відтінком. Обриси стали нечіткими. Першими, здається, намокли дерева, адже гроза йша в місто з заходу, а згодом найвищі будівлі, звичайні споруди, транспортні засоби, пішоходи. Сягаючи дерев, краплі намочували листя – від цього листові пластинки коливалися а стебла вигинались. Намокли також гілки і стовбури, зокрема кора. Дісталося також квітам, травам, лавкам і формам малої архітектури. Час від часу, з інтервалом бизько 1-3 хв. небо короткочасно осявало ясно-померанчеве світло – це були блискавки. Оскільки бискавки були на відстані приблизно 7-10 км від місця моєї дислокації, а видимість була погана, то форму їх розрізнити було важко. Щоразу після блискавок я чекав грому – і грому було до грома! Це не був тріскучий, гострий і різкий грім, але швидше гуркіт, гучний, тривалий, аж млосний. Звуки грому накладалися на стійкий шум дощових крапель і створював єдину симфонію із шелестом листя, зітханням вітру і дріботінням дахів. Співали ринви. І лише закохані сміялися – вони тримали один одного за руки, обіймали з плечі, цілували мокре волосся і сміялися. Очевидно, в них був змінений гормональний фон, а відповідно, і імунітет та рівень гемоглобіну. До раптовості погодних змін їм було байдуже.
Зрозуміло, що сьогоднішнє погодне явище в вигляді інтенсивних опадів протягом відносно нетривалого проміжку часу внесло свій вклад в розвиток нашого краю – зокрема, в об’єм озера. Не виключено, що наслідком зливи стане чергове провалля. Ймовірно, зранку спостерігатимемо уздовж вулиць та бульварів наноси каміння, піску і побутового сміття. Увесь цей мотлох женуть своїми хвилями потоки і потічки. А ті, хто перечікував найбільше водопадіння в альтанках, на зупинках, під дашками та арками, женуть додому. Коротше, це гон.
О 20.02 стало зрозуміло, що перша, найдужча хвиля опадів минула. Повітря стало прохолоднішим і чистішим, небо темнішим, а вікна тернополян засвітилися жовтим, лимонним і біло-блакитним (це – в кого лампи денного світла). Дощ не спинився, але горизонт став чітким. блискавки порідшали, проте загрозлива луна ще й досі нагадує про себе. Все довкола виблискує водою, і це надовго, адже велика вологість уповільнює випаровування.
Мокрий Тернопіль стріпує зеленим чубом, розправляє кам’яні рамена, тремтячі ніздрі затягуються запашними хмарми, вулиці визбирують в гоноровий букет аромати лілій, готрензій, липи і туй. Тернопіль підморгує ліхтарями – готується до вечірнього променаду. Він чекає своїх друзів, щоб разом оминати калюжі і запрошувати на каву веселих тернополянок. Але всім байдуже.
Окрім закоханих.
baiduzhe2000@gmail.com
Коментарі вимкнені.