Американська місія сірого кардинала Віктора Януковича

Згідно з офіційною біографією депутата Юрія Іванющенка, свою першу і поки що єдину вищу освіту він отримав лише чотири роки тому, в 48-річному віці. До того, як потрапити в список Партії регіонів, Іванющенко два роки працював президентом маловідомого ТОВ та донедавна його прізвище було невідоме навіть однопартійцям.

Але доля склалась так, що зараз пан Іванющенко представляє інтереси України в міжнародних організаціях на рівні ООН.

При цьому тривалий час Юрій Іванющенко був у списку нев’їзних на територію США. Зараз історія з американською візою для “Юри Єнакіївського” отримала нове продовження.

Аби обійти заборону на в’їзд до Сполучених Штатів, лобісти “Юри Єнакіївського” скористались однією з тонкощів американського законодавства, за яким йому не могли відмовити у візі.

Народний депутат перетнув досі заборонений для нього кордон США як… офіційний представник України в офісі ООН. Документи на отримання візи для Юрія Іванющенка проходили дипломатичними каналами Міністерства закордонних справ, а його паспорт з готовою візою люб’язно забирав кур’єр МЗС.

У кінцевому рахунку, віза до Сполучених Штатів обійшлася Юрію Іванющенку в тисячу разів дорожче за офіційний візовий платіж посольства. А сам він отримав статус неформального представника Віктора Януковича на міжнародній арені.

ТЯЖКИЙ ШЛЯХ ДО НЬЮ-ЙОРКА

Згідно з інформацією “Української правди”, звернення Юрія Іванющенка з проханням отримати візу надійшло до посольства США в жовтні минулого року. На той момент народний депутат уже перебував у чорному списку нев’їзних до Америки.

А вже 15 листопада 2010 року в базі даних Управління державних архівів Конгресу США з’явився запис про реєстрацію нового клієнта однієї з лобістських компаній Вашингтона. В реєстраційних документах метою лобіювання було позначено “Coordinating VISA issues”.

21 січня 2011 року пан Іванющенко знов звернувся до посольства США в Києві за американською візою. У розпорядженні “Української правди” опинився цей лист народного депутата на ім’я Генерального консула США в Україні Кетлін Хеннессі.

У своєму зверненні “регіонал” в подробицях розписує необхідність надання йому дозволу на в’їзд до Сполучених Штатів Америки.

Зміст вищенаведеного листа розкриває завісу над тим, яким чином американські лобісти Юрія Іванющенка обійшли офіційну заборону на в’їзд народному депутату на територію Сполучених Штатів.

У зверненні Іванющенко просить про візу категорії G-2. Згідно з офіційними коментарями Держдепу, ця категорія віз надається акредитованим представникам іноземних держав “суто для роботи в рамках міжнародних організацій”. Окремо підкреслюється, що ця віза не може бути використана для особистих – ділових чи інших – цілей.

У перших рядках листа Юрій Іванющенко сам пояснює, що віза необхідна йому для відвідування офісу МАГАТЕ в Нью-Йорку.

Це важлива обставина. Згідно з міжнародними нормами, Америка не має права забороняти будь-яким офіційним представникам іноземних держав відвідувати офіси підрозділів ООН, розташованих на території США. Міжнародна агенція атомної енергетики, або МАГАТЕ, входить до системи ООН з 1954 року.

Таким же чином дозвіл на участь у конференціях ООН мають отримувати навіть лідери тоталітарних режимів, яким офіційний Вашингтон забороняє в’їзд на територію США. Уряд Сполучених Штатів не може відмовити у візі ані Муамару Каддафі, ані Олександру Лукашенко, якщо мета їх візиту – участь у офіційних заходах ООН.

Втім, для отримання американської візи категорії G-2 до Консульського відділу необхідно надати два важливих документи: офіційне запрошення міжнародної організації та дипломатичну ноту країни, представник якої претендує на отримання дозволу на в’їзд.

“Українській правді” невідомо, який саме орган ООН надіслав Юрію Іванщенку запрошення.

Втім, достеменно відомо, що 15 квітня 2011 року до посольства США в Києві офіційними каналами надійшла дипломатична нота Міністерства закордонних справ України про підтвердження повноважень народного депутата представляти Україну у… МАГАТЕ.

Подальшу процедуру отримання візи Юрієм Іванющенком курувала особисто генеральний консул Посольства США в Києві Кетлін Хеннессі. 20 квітня на додаток до дипломатичної ноти МЗС вона отримала від пана Іванющенка докладний графік перебування в Нью-Йорку.

Важливий момент: в наданому графіку окремо пояснюється необхідність додаткового дня перебування народного депутата в Нью-Йорку задля відпочинку перед від’їздом. Така деталізація – не ознака щирості “регіонала”, а вимога процедури отримання візи категорії G-2. З огляду на тимчасовий термін її дії, претендент має детально пояснити кожен день свого перебування на території Сполучених Штатів Америки.

Віза була надана Юрію Іванющенку протягом шести (!) діб з моменту отримання дипломатичної ноти МЗС України. Тим не менш, джерела “Української правди” стверджують, що за цей час Юрій Іванющенко неодноразово письмово звертався до Генерального консула Посольства США в Києві прискорити опрацювання розгляду його справи.

Цікава деталь. Паспорт Юрія Іванющенка з візою з Консульського відділу посольства США під кінець робочого дня 22 квітня забрав…кур’єр Міністерства закордонних справ України.

ЮРІЙ ІВАНЮЩЕНКО І ЛОБІСТИ ЧАСІВ ЛЕОНІДА КУЧМИ

Як вже повідомляла “Українська правда”, для вирішення візового питання Юрій Іванющенко звертався до лобістських послуг компанії Sidley Austin.

Інтереси Іванющенка перед лобістами представляли американські компанії Jankovic & Associates Inc та Universal Investment Group, які одночасно є посередницькими структурами у схемах реалізації української зброї Міністерству оборони Іраку.

Згідно з інформацією “Української правди”, отриманою з відкритих джерел, аби допомогти Іванющенку, юристи Sidley Austin контактували зі співробітниками Державного департаменту США. Зокрема, компанія листувалася з юридичним радником Держдепу Харольдом Кохом, помічниками державного секретаря Дженіс Якобс та Філіпом Гордоном.

Зрештою, питанням опального регіонала займалась і радник та керівник апарату Гіларі Клінтон Шеріл Мілз.

Скільки отримала фірма Sidley Austin від Іванющенка, поки невідомо – звіт компанії до бази даних ще не потрапив. Лише за телефонні переговори, копіювання та документообіг в рамках справи Іванющенка вони виставили рахунок на 433 долари 71 цент.

Але візою для Іванющенка займалася не лише фірма Sidley Austin.

На даний момент в Управлінні державних архівів Конгресу США “Українській правді” вдалося знайти чотири офіційно зареєстрованих документи, за якими компанія Universal Investment Group (UIG) в інтересах Іванющенка отримувала лобістські послуги з візових питань.

Офіційним представником UIG, що зареєстрована в місті Вілмінгтон, штат Делавар, є пан на прізвище Микола Каранько, що прописаний у Києві на вулиці Політехнічній. Пан Каранько – це та сама людина, на ім’я якої Юрій Іванющенко надсилав листа електронною поштою з проханням сприяти отриманню американської візи.

Згідно з документом, Микола Каранько вніс частину оплати за лобістські послуги в розмірі 50 000 доларів.

Компанія, що одночасно з Sidley Austin лобіювала надання Юрію Іванющенку дозволу на в’їзд до США під прикриттям ООН, має назву PRIME POLICY GROUP.

PRIME POLICY GROUP була створена лише у 2010 році після об’єднання двох вашингтонських компаній, однією з яких є BKSH & Associates. Ця компанія може викликати особливий інтерес для українського читача.

Річ у тім, що в 2001-2002 роках компанія BKSH & Associates лобіювала скасування стосовно України поправки Джексона-Веніка. Крім того, як зазначається в офіціальних документах Конгресу США, лобісти BKSH & Associates мали покращити розуміння Сполученими Штатами поточної політичної та економічної ситуації в Україні.

На той момент від української сторони угоду підписав Максим Каріжський – директор Агентства гуманітарних технологій, створеного політтехнологом Володимиром Грановським. Який згодом, у 2004 році, працював на президентську кампанію Віктора Януковича.

Нещодавно BKSH & Associates влилося в PRIME POLICY GROUP, представники якої і займалися візою для “Юри Єнакіївського”.

Зараз у заявці про замовлення послуг вказані також прізвища та ім’я конкретних лобістів Юрія Іванющенка: R. Scott Pastrick, Gardner Peckham, Mark Disler та Charles Black.

Всі ці лобісти в минулому працювали або були засновниками BKSH & Associates.

Окремий інтерес викликає Charles Black. В 1980-ті роки пан Блек, якого в середовищі лобістів називають Чарлі, допомагав отримати владу ряду диктаторів, серед яких президент Філіппін Фердинанд Маркос, президент Конго Мобуту Сесе Секо та Сомалі – Мохамед Сіад Барре.

До речі, одним з партнерів Чарльза Блека на той час був…Пол Манафорт, разом з яким вони заснували компанію “Black, Manafort, Stone and Kelly”.

Більш ніж двадцять років потому Манафорт став одним з головних технологів штабу Віктора Януковича на президентських виборах 2004-го.

За інформацією “Української правди”, Пол Манафорт і зараз є одним з найближчих консультантів президента України у політичних питаннях.

180 ТИСЯЧ ДОЛАРІВ ЗА ТРИ ГОДИНИ ПЕРЕГОВОРІВ. ЧИ ЗА 50 МІЛЬЯРДІВ ІВНЕСТИЦІЙ?

У загальному рахунку американська віза обійшлася Юрію Іванющенку у 180 тисяч доларів. Для порівняння, пересічному громадянину України для отримання американської візи необхідно заплатити лише 140 доларів США.

Тепер постає питання: якою насправді була мета візиту Юрія Іванющенка до Сполучених Штатів Америки? Навіщо було витрачати 180 тисяч доларів, задіювати дипломатичні канали та інші можливості задля тригодинної бесіди з представником регіонального офісу МАГАТЕ в Нью-Йорку?

Тим більше, що штаб-квартира МАГАТЕ, де працює генеральний директор організації Юкія Амано, розташований набагато ближче – у Відні.

За інформацією “Української правди”, мета візиту Юрія Іванющенка до Сполучених Штатів полягала у зустрічі з представниками іншої організації, точніше – компанії. Джерела редакції стверджують, що одночасно з просування візового питання для народного депутата, вашингтонські лобісти паралельно домовлялися про зустріч пана Іванющенка з керівництвом американської компанії Westinghouse Electric Company, що спеціалізується на ядерних технологіях.

Контактами з керівництвом Westinghouse Electric Company безпосередньо займався Чарльз Блек. Зокрема, він мав домовитись про зустріч Юрія Іванющенка з Андерсом Джексоном, що очолює департамент Westinghouse по роботі у Європі, Близькому Сході та Африканському регіоні.

 

В рамках зустрічі мало йтися про початок переговорів з участі Westinghouse Electric Company у побудові на території України установок з виготовлення ядерного палива. Загалом планувалося обговорити широкий спектр питань про інвестиції у сферу ядерної енергетики загальним обсягом 50 мільярдів доларів.

“Українська правда” володіє достеменними доказами того, що під час цих переговорів Юрій Іванющенко напряму посилався на доручення Віктора Януковича. Крім того, про повноваження пана Іванющенка проводити такі переговори попередньо був повідомлений посол США в Україні Джон Теффт.

Цікаво, що візит Юрія Іванющенка збігся з початком постачання ядерного палива Westinghouse до України, яке в майбутньому може стати альтернативою російському.

Очевидно, комфортом роботи Westinghouse задля забезпечення майбутніх інвестицій з боку американської компанії буде опікуватись близький товариш президента України – Юрій Іванющенко.

11 квітня 2011 року “Українська правда” звернулась до Юрія Іванющенка та Міністерства закордонних справ України з інформаційними запитами, в яких попросила пояснити участь МЗС у отриманні паном Іванющенком дипломатичної візи. Помічниця Юрія Іванющенка та директор Департаменту інформаційної політики МЗС України повідомили, що отримали запити і нададуть відповідь найближчим часом.

На момент публікації ані МЗС, ані прес-служба Юрія Іванющенка відповіді на запит на надіслали. “Українська правда” чекає на відповідь та нагадує, що, згідно з законом України “Про доступ до публічної інформації”, відповідь на інформаційний запит має бути надана протягом п’яти робочих днів.