Галицькі хіти та рейтинги – 2010

Цього тижня газети традиційно в підсумка року, що минає, визначають рейтинги політиків, подій і взагалі сього, що можна розмістити під рубрикою «топ» або «хіт».

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

Газета «Галицький кореспондент» відзначає діячів політичної сцени-2010 в Івано-Франківську:

«Повернення-2010 – Михайло Вишиванюк…Відбувши рекордний термін на посаді губернатора в часи Леоніда Кучми, Вишиванюк вимушено зійшов з авансцени на час каденції Віктора Ющенка. Однак авторитет та управлінські навички Вишиванюка знову стали затребуваними з приходом до влади Віктора Януковича.

Розчарування-2010. Першість у номінації поділяють «Наша Україна» і «Батьківщина». Якщо в обласній раді попереднього скликання не було жодного депутата від Партії регіонів, а «Наша Україна», БЮТ разом налічували майже сотню «штиків» із 120 депутатів, то в чинній раді ці політичні сили отримали заледве 30 мандатів… Як влучно й пророче минулого року обмовилася Юлія Тимошенко, «всьо пропало»…

Сюрприз-2010. Першість у цій категорії пропонуємо віддати керівнику Івано-Франківської міської організації «Фронту змін» Ігорю Прокопіву…На посаді генерального директора ДКП «Теплокомуненерго» Ігор Прокопів… зумів досягти третього місця на виборах мера і здобути другу за чисельністю фракцію у міській раді.

Поразка-2010. Безперечний переможець у номінації – Юрій Соловей. Для лідера «Громадського форуму Івано-Франківська» 2010-ий рік виявився повним гірких політичних розчарувань. Ані різноманітні соціальні проекти, ні систематична участь у популярних і дорогих ток-шоу, ні найзахмарніші обіцянки перетворити Івано-Франківськ майже на казку перемоги на виборах міського голови політику не принесли. В результаті, Юрій Соловей не лише не посів мерського крісла, але й до міської ради провів, окрім себе, лише одного депутата.

Дежавю-2010. Громада міста Івано-Франківська віддала перевагу «відомому злу» перед «невідомим». Так Віктор Анушкевичус отримав нагоду «завершити розпочате», а якщо відверто – просто розпочати бодай якісь зміни у місті.

Шоумен-2010. У місцевому політичному середовищі за перемогу в номінації цьогоріч боролися Андрій Микитин і Руслан Коцаба. Перший у якості своєї передвиборчої програми кандидата до міської ради обрав Десять заповідей Божих, а ще – пообіцяв вигнати з міськради нечисту силу… Незабутні також побажання Микитина на адресу окремих прикарпатських нардепів кинутися під автобус чи вчинити самоспалення на знак протесту проти нинішньої влади.

Руслан Коцаба відзначився написанням листа до керівництва МВФ, в якому настійливо просив викреслити всю його сім’ю зі списків боржників Фонду.

Переможця в номінації вдалося визначити лише завдяки фотофінішу. Наші вітання Андрієві Микитину!

Партія-2010. У цій категорії першість правомірно посідає ВО «Свобода». 2010-ий рік для політичної сили був найбільш успішним, свідченням чого став переконливий результат партії на місцевих виборах. «Свобода» впевнено перемогла на Західній Україні й отримала оптимістичні прогнози на парламентські вибори. Такий приголомшливий успіх став несподіванкою навіть для самої партії. Так, щоб заповнити всі належні партії мандати, отримані за результатами виборів до Івано-Франківської міської ради, «Свободі» елементарно не вистачило кандидатів».

ЛЬВІВ

Редактори львівських ЗМІ, журналісти, політологи та громадські діячі визначили по три переможці в різних номінаціях. Газета «Поступ» публікує рейтинги:

«Найуспішнішим політиком Львівщини» став Олег Тягнибок (ВО «Свобода»), за ним йдуть міський голова Львова Андрiй Садовий та голова Львівської обласної ради Олег Панькевич (ВО «Свобода»).

Найбільш невдалим, на думку експертів, цей рік виявився для Iвана Деньковича (колишній голова ЛОО ВО «Батьківщина»), Василя Горбаля (екс-губернатор Львівщини) та Петра Писарчука (голови Львівського партійного осередку «Партії регіонів»).

Кращими лідерами обласної партійної органiзацiї стали Степан Кубiв (партія Арсенія Яценюка «Фронт Змін»), Ярослав Гiнка (партія Віталія Кличка «УДАР»), Iрина Сех (голова ЛОО ВО «Свобода» та голова фракції у Львівській облраді).

«Героєм року» став ректор Українського католицького університету отець Борис Гудзяк, з огляду на виявлену ним громадянську мужність в оприлюдненні факту політичного тиску з боку СБУ.

Найбільшим розчаруванням року став народний депутат Іван Денькович за перехід до парламентської коалiцiї та розкол ЛОО ВО «Батьківщина». Друге мiсце посiв Василь Горбль — за «подвiйний мандат» та повну бездiяльнiсть в економiчному розвитку регiону, за пiдтримку Харкiвських угод та інші антиукраїнськi голосування. Третє мiсце — Ірина Фарiон — за інцидент в дитячому садочку.

Найгучнішим скандалом 2010 року, в який були втягнутi львівські політики, визнано проведення Iриною Фарiон акції «Утверджуймо державну мову!» у львівському дитячому садочку №67. На другому мiсцi – львівська влада в особі Андрія Садового передала в управління державі будівництво стадіону та аеропорту, а сплату кредитів залишила львів’янам. На третьому — перехiд Івана Деньковича до парламентської коаліції, розкол ЛОО ВО «Батьківщина».

В номінації «Новинка року» можна відзначити Львівську міську раду, яка після виборів оновилася на 80%. Рада цього річ помолоділа, тепер її середній вік коливається в межах 38 – 40 років.

Звання «Праведник року» по праву може дістатися міському голові Львова Андрію Садовому, адже він перемігши під прапором РХП на виборах обіцяв нести християнські цінності у владу. Садовий слова свого дотримав, тому кожна сесія починається із спільної молитви.

«Безпредєл року». В цій категорії, однозначно, перемагає ЛОО ВО «Батьківщина». Цього року вона продемонструвала, що партія просто просякнута продажними політиками і як наслідок зусиллями влади її вдалося не просто розколоти, але й усунути від виборчих перегонів та не впустити до місцевих рад Львова та області.

«Несподіванкою року» стала раптова відставка «банкіра-губернатора», який так і не зміг вжитися з оточенням, не зумів перемогти на місцевих виборах, не знайшов спільної мови з радою, не завоював любові львів’ян та журналістів, не поділив політичний інтерес з лідерами місцевих осередків Партії регіонів та не зміг знайти спільної мови з місцевими олігархами.

«Подією року» на Львівщині – в цьому році нога президента України Віктора Януковича вперше ступила на львівську землю».

ТЕРНОПІЛЬ

За підсумками одного з найпопулярніших на Тернопільщині конкурсів «Людина року», – пише газета «Вільне життя», – переможцями в номінації «Людина року-2010» гідні:

«Сергій Надал — міський голова Тернополя;

Богдан Бекесевич— директор творчого об’єднання радіопрограм Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії;

Богдан Білоус — директор Тернопільської дитячо-юнацької спортивної школи «Авангард»;

Микола Добровольський — літературний редактор всеукраїнської незалежної громадсько-політичної газети «Вільне життя плюс»;

Євгенія Коваль — вчителька Лисичинської загальноосвітньої школи Підволочиського району;

Василь Лило — генеральний директор ВАТ «Тернопільбуд», заслужений будівельник України;

Марта Подкович — заступник директора Тернопільського музичного училища імені Соломії Крушельницької, голова благодійного фонду «Соломія», заслужений працівник культури України;

Казимир Сікорський — багаторічний головний художник Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка, сценограф, скульптор, живописець, заслужений діяч мистецтв України;

Богдан Хаварівський — голова правління обласної організації «Меморіал» імені Василя Стуса, заступник директора державного архіву Тернопільської області;

Андрій Швед — директор і головний лікар «Клініки мікрохірургії ока «Медікус», кандидат медичних наук».

ГАЛИЧИНА

Газета «Поступ» публікує список подій 2010 року, які на думку галичан можуть бути хітовими:

«Хочу бути вождем!»

Найбільшою подією року стали вибори президента України… Віктор Янукович отримав свою перемогу не докладаючи до цього особливих зусиль, адже виборці розчарувавшись в помаранчевій команді просто пішли від супротивного проголосувавши за опонентів революції.

Донецька бізнес-еліта одразу заполонила весь політичний простір і на відміну від своїх помаранчевих колег, вони почали провадити жорстку політику.

Найгучніша політична смерть

Політична смерть Віктора Ющенка була не раптовою. Екс-президента після виборів просто не стало. Він пішов і навіть не коментував того, що весь цей час творилося в країні. Істинний патріот, месія українського народу, просто зник з політичної арени України і не залишив за собою міцних бастіонів, адже мову та історію команда Януковича вже, фактично, доруйновує.

Поразка героя Майдану стала в 2010 році крахом помаранчевих ідеалів, які вже не повернути до життя, так само, як не реанімувати вдруге того, хто пішов і навіть не хоче подивитися на те, що, а головне кого, за собою залишив.

Я не люблю Україну!

Непрямим текстом постійно повторював у своїх діях міністр освіти, одіозний русофіл Дмитро Табачник… Окрім історії Табачник за цей рік встиг змінити мовні норми. Наприклад, він переконаний, що «на Україні» так само правильно говорити, як і «в Україні».

Слід відзначити й те, що Табачник цього року був найнебажанішим міністром. Саме він запропонував брати гроші зі студентів за «послуги» університету і саме проти нього студенти найактивніше протестували, навіть цілі живі ланцюги утворювали.

Національні інтереси – здаю, недорого!

Перше, що намагався робити президент Янукович – це налагодити дружбу з Росією. Шкода тільки, що цю дружбу з Росією він налагодив шляхом здачі національних інтересів України. Він фактично подарував Росії Чорноморський флот, а коаліція у Верховній раді ратифікувала цю угоду й дозволила військам іншої країни перебувати на нашій території.

Міняю Конституцію за власним велінням!

Ми повернулися до старої Конституції… Янукович Віктор Федорович став вождем і тепер може дозволити міняти геть усе за власним бажанням. Але засмучуватися з цього приводу не варто, адже Конституція вже давно перестала бути основним законом в країні…»

Газета «Високий замок» публікує рейтинг найбільш цікавіших цитат 2010 року:

“Як голова міста може бути в опозиції? Я йому голову відкручу одразу, якщо він не буде займатися каналізацією, водою і газом!”. (Президент Віктор Янукович).

“Смішно виглядає, як Ганна Герман стоїть біля Віктора Януковича, дивиться на нього і повторює: “Тільки не скажи дурниці!”.(Народний депутат Тарас Чорновіл).

“Подивіться на сучасний склад уряду. Ну таке враження, що на цвинтар прийшов. Це просто позаминуле століття!”. (Лідер партії “Фронт Змін” Арсеній Яценюк).

“Зграйці запроданців на чолі з “тушкою” Деньковичем доцільно об’єднатися в іменний блок і не паразитувати на імені Юлії Тимошенко. Пропоную варіант назви – “БІДЕ”, “Блок Івана ДЕньковича”. (Екс-депутат Львівської обласної ради Іван Стецькович).

“Коли хтось стоїть за спиною, у мене руки завжди неспокійні…”(Президент Віктор Янукович)

“Якщо я стану президентом, куплю собі бінокль і буду дивитися у майбутнє”.(Екс-кандидат у президенти Василь Противсіх).

Андрій Мева, «ОстроВ»