Хочеш зіпсувати настрій тещі? Поведи її в „Сільпо”

Дьоргнув мене лихий в темну годину податися на великі покупки в Сільпо у Подоляни саме в останню суботу року 25 грудня. Йой людоньки, шо я там натерпілася!

Найперше, з чим стикнулася – відсутність пустих скриньок для зберігання особистих речей. Ні сумку залишити, ні дитині куртку зняти не годен. Стоїш як ідіот, чекаєш, поки хтось скупиться і витягатиме речі з тої скриньки, просишся… Думаю, що це пов’язано з тим, що того дня в Подолянха були якісь танцювальні змагання. По всьому Торговому центру бігали підлітки в яскравих костюмах, футболках, кедах, час од часу дригаючи плечима, імітуючи хвильку, чи так собі підскакували, стоячи у черзі. Мабуть вони свої речі в „сільпошівські” скриньки поклали і звичайним покупцям „Сільпо” було зась туди ключик дістати.

Далі треба було виривати у когось з рук візочки для продуктів. Так як я жінка не габаритна, то носити всю ту гору харчів, яку я напланувала скупити, було б для мене надто важко. Десь посеред супермаркету нарешті надибала пустий візочок. То нічого, що в нього інколи колеса защемлювалися і доводилося пхати його лише всією вагою свого тіла, тарабанячи за руку ще й п’ятирічну доньку.

Про те, що важко розминутися навіть у такому великому приміщенні писати не буду, бо то вже є ментальність наших людей „Розступіться всі, бо я іду”. Відповідно пробки – то річ неминуча у вирі шалено голодного, передсвятково налаштованого натовпу.

Але то лише початок всіх тортур. Далі я пів години вибирала свіжого, тверденького лимона у горі ящиків з сонячним цитрусом. Потім змогла відбрати АЖ п’ять мандаринів з такої ж гори ящиків. Капусти в супермаркеті нема. Вірніше вона є, але лише савойська чи пекінська. Мабуть саме цей магазин не був розрахований на таких звичайних покупців-мам, котрі забрели сюди в пошуках якогось овоча для борща. Яка там капуста, матусю? Новий рік на носі, екозтику треба варити/парити/смажити. Борщ не в моді цих свят. Он ананаси, апельсини, кокоси, та азіатські види капусточки. Готуй на здоров’я!

Дійшла я по списку до яєць. Пішла на пошуки цих дорогоцінних зародків курочки-ряби. Знайшла. Там, де найбільше натовпу, звичайно ж. Хотіла взяти бодай 15 штук. Та не змогла. Прямо на моїх очах, прямо з під носа, прямо з прилавку люди тягли картонні лотки, розхапуючи по 2-3 коробки. Спробувала вибрати з „перебранців” – тих яєць, котрі залишилися на лотках поміж побитих і перебраних людьми… Таки перебрала все і знайшла десяточок собі. За той час дитина вже встигла знудитися на одному місці  та двічі загубитися поміж людьми. Щоб її втішити вирішили купити фломайстери. Вибрали найбільші – на 24 кольори. Правда, поганий настрій мабуть нас триматиме ще довго. Бо вдома, розпакувавши їх, побачили, що вони малюють слабо, колір ледве ледве видно. Пересохли вони, одним словом. Вже аж вдома побачила дату виготовлення „Березень 2009”… Стало гірко і неприємно. Завжди вважала „Сільпо” одним з найкращих магазинів міста, котрий дбає про покупця на стільки, шо нам навіть дату виготовлення товарів не треба дивитися. А тут на тобі… Обідно не за себе. А за доцю, яка й так вже клянчила ті фломайсетри в мене пів місяця, а я, як сильно зайнята мама ніяк не мала часу знайти нагоду їх дитині купити. А тепер ще й 15 грн коту під хвіст. Не піду ж я повертати неякісний товар. Сама ж на дату не дивилася. А якби й дивилася, то ніколи б не подумала, що в цьому супермаркеті продаватимуть неякісне приладдя… Може мені й свій двосторонній скотч, куплений там для прикрашання ялинки саморобними виробами, перевірити???

Закінчу фломайсерами, бо сорокахвилинне очікування свої черги на кассі описати просто не можливо. Думаю, хто хоч раз потрапляв у таку „канітєль” в передсвятковий час, зрозуміє. І згадає свій стан, коли і попередніх покупців кусати хочеться за їх повільність і розслабленість, і касира попхати в плечі виникає бажання, бо не всі з них мають досвід і сили витримувати стількигодинний робочий день. При мені до касира підійшла заміна підміняти на обідню перерву і сказала, що у дівчини – лише 15 хвилин на обід. Ви б багато встигли з’їсти на робочому місці за 15 хвилин? Думаю не багато. Особливо, якшо б вам ще не дай Боже в туалет приспічило.

Тому, якщо хочеш зіпсувати настрій тещі? Поведи її в „Сільпо”!

Нерви на міцність перевіряла Невгамовна Л