Мешканець Тернопільщини Михайло Добровольський збирає картоплю не тільки восени, а й перед… Різдвом
Відомий у Настасові Тернопільського району ентузіаст-картопляр Михайло Добровольський апробував більше сотні високоврожайних сортів «другого хліба» і збирає цей овоч не тільки восени, а й перед… Різдвом.
Ще будучи головою колгоспу «Вперед» у двох сусідніх селах Йосипівка і Мар’янівка, а це понад півстоліття тому, купував у Білорусі нові сорти картоплі. Вийшовши на пенсію, познайомився з Вільгельмом Хілінським із Києва, який професійно займається селекційним картоплярством. У нього й досі бере елітне насіння нових сортів картоплі і розмножує на присадибній ділянці. Окремі з них дають 500–600 кг з однієї сотки. Тож саме про це веду з ним розмову.
– Пане Михайле, ви якось по-особливому вирощуєте картоплю?
– Я б так не сказав. Завжди дотримуюся агротехніки, але постійно вдосконалюю її досвідом – власним і запозиченим. Узимку зберігаю картоплю у підвалі при +4–+5°С. У другій половині березня починаю пророщувати – доводжу температуру у приміщенні до +12–+15°С і зволожую час від часу водою з пульверизатора. Через місяць висаджую у відкритий ґрунт. Ширина міжряддя 65 см. Нарізаю борозну, даю нітроамофоску з розрахунку 5 г на одне гніздо, перегній (жменю на одне гніздо) та 1 столову ложку попелу. Бульбу розрізаю так, аби було не більше трьох вічок; ніж перед кожним розрізанням попередньо дезінфікую в 1%-му розчині марганцівки, складаю в ящик на папір, скроплюю потейтином (стимулятором росту) й опудрюю попелом – картопля готова до висаджування.
На городі сортів не змішую. Викопую насіннєву картоплю через місяць після масового цвітіння, коли деякі бадилинки починають жовтіти. Потім прозеленюю при денному розсіяному світлі (в тіні дерев). Урожай зберігаю в ящиках.
– Кажуть, що ви вирощуєте картоплю не лише влітку, але й під Різдво?
– Навряд чи здивую цим когось, але я вже майже два десятки років копаю молоду картоплю перед… Різдвом. Так-так, узимку. Для цього завчасу треба у паперовому ящику пересипати попелом, наприклад, 20 гарних картоплин (практикую середньостиглі сорти) і поставити на зберігання у підвал. У середині липня виймаю і протягом двох тижнів пророщую в тіні у теплому місці. У кінці липня висаджую на ділянці, звільненій після часнику чи цибулі на глибину 15 см. Ширина між рядками 40 см, а в рядку – 30 см (по 10 бульб у рядку). Коли картопля добре зацвіте, бадилля зрізаю на висоті 20–25 см. І так залишаю до приморозків, перед якими утеплюю грядку сухим листям чи соломою на висоту 30–35 см і на 30–40 см поза периметр грядки (щоб не промерзла земля). Зверху вкриваю грубою плівкою (аби солома не промокла), закріпивши її кінці. Сніг, який випаде, лише стане додатковою подушкою. Картоплю можна копати як перед Новим роком чи Різдвом, так і ранньою весною.
– А що це за диво кольорова картопля?
– Упродовж трьох останніх років я почав розмножувати кольорову картоплю. Кольорова не тільки шкірка, а вся серцевина. Уже маю червону і фіолетову, а планую придбати ще й синю картоплю. Ці сорти мають лікувальні властивості. Найкраще їх споживати вареними «в мундирах», бо в такій картоплі крохмаль у кишківнику «виловлює» молекули різних шкідливих сполук – від нітратів до канцерогенів. Дослідження американських і корейських учених довели, що введення в раціон бульб фіолетового і червоного забарвлення допомагає організму протистояти атеросклерозу, серцевим та онкологічним захворюванням, покращує зір, зміцнює судини, запобігає передчасному старінню.
Розмовляв Ігор МИКОЛІВ
Коментарі вимкнені.