Поки тривають бюрократичні розборки, мешканці на Злуки труяться

Спалювання гуми навіть у найлютіші морози не зупиняється. Люди, які хочуть подихати свіжим морозним повітрям, стикаються із ядучим запахом диму, а звертатися до кого немає. Як і нема тих, на кого можна поскаржитися. Історія із спалювання гуми на «бамі» почалася кілька років тому. Мешканці неодноразово зверталися у відповідні інстанції, де їх запевняли – перевірки будуть проведені. Але оскільки ситуація не змінюється, виникає думка, що ніхто нічого не робить .
Але й самі зловмисники швидко зорієнтувалися, що робити: сміття тепер спалюють виключно вночі або, принаймні, після п’ятої години вечора. Особливо це помітно влітку, коли більшу частину часу мешканці даного району проводять на вулиці. До слова, поблизу з епіцентром згарищ, знаходиться дитячий садок №31, на території якого прогулюються не лише вихованці закладу,але й жителі багатьох будинків на вулиці Злуки.
Кожне звернення до екологічної інспекції закінчувалося словами: інспекторів немає на місці, коли будуть – розберуться. Та ніхто й не пробує «розбиратися», адже зрушень жодних.
«Відкривши вікно вчора ввечері – відчула їдкий запах диму. На цьому «провітрювання» завершилося, – розповідає пані Оля, мешканка будинку на Злуки, 29, – Зранку вела дітей у дитсадок – запах стоїть, при чому, настільки їдкий, що вже й не зрозуміло, чи резину спалюють, чи щось інше. Просто вдихнути повітря – не можливо».
Люди, порадившись, вже вкотре звернулися в екологічну інспекцію. Розповіли свої міркування про те, де відбувається постійне спалювання, адже зловмисників зловити фактично неможливо. Сліди згарища вони одразу ретельно засипають, спалюють вночі, біля вогню ніхто не чергує. Інспектор, який представився Ференцом Едуардом Миколайовичем, запитав адресу, де відбувається спалювання, і зауважив, що жителям потрібно з такими зауваженнями звертатися до муніципальної поліції. «Добре, будемо з’ясовувати, не сьогодні, не вже. Не через місяць. З понеділка». Та люди вже зневірені, мають сумніви, адже, як шукати згарище, якщо палили сьогодні вночі, а шукатимуть його через декілька днів, коли вже їх може замести снігом?
Схоже на те, що посадовці не поспішають захищати мешканців міста в таких ситуаціях. Оскільки щоразу людей спрямовують з однієї інстанції в іншу, люди таки зателефонували в муніципальну міліцію (коли зверталися до свого дільничного, він, під час останньої розмови, сказав, що дане питання – поза його компетенцією).
Зателефонувавши до Управління муніципальної поліції, люди отримали відповідь: «Телефонуйте у управління екології». На пояснення, що там їх спрямували саме до муніципальної поліції, пояснили: «Ми не розуміємо, чому вони направляють до нас. Справа в тому, що ми неодноразово отримували подібні скарги, виїжджали і на вулканізацію, і на згарища, складали акти, які потім направляли до управління екології (ми не уповноважені притягувати до відповідальності). Однак таки вони повертають до нас, оскільки згорання вже відбулося, їхній інстанції працювати вже запізно. Ми подали скаргу до прокуратури, і прокуратура винесла вердикт: вони праві. Хоча для нас не зрозуміло, чому вони не реагують на наші акти, і при цьому виявляються правими».
Замкнуте коло розірвати не вдається вже тривалий час, а тим часом люди хворіють, і змушені влітку та взимку сидіти з зачиненими вікнами, хоч а і вони не рятують від їдкого диму. Говорять між собою, що інспекції не вигідно закривати чи притягувати до відповідальності зловмисників, адже «доїти» їх значно приємніше. Та й тим, хто спалює сміття, мабуть це вигідніше, аніж тратитися на вивезення коліс. Дивує одне, чому шановний Ференц Едуард Миколайович запланував виїзд на місце події через декілька днів після згорання, а акти муніципальній поліції, яка виїжджала щоразу вчасно, при цьому вважають запізнілими.
Попри бюрократичні розборки, страждають люди, діти, і в час, коли екологія й так залишає бажати кращого, змушені постійно перебувати під впливом канцерогенів та інших небезпечних сполук.