Хвилина мовчання на честь Андрія ДМИТРІВА

Андрій був душею компанії – активний гравець баскетбольної команди, учасник КВК, завжди усміхнений та готовий підтримати. Після навчання у Бережанській школі №3 опанував комп’ютерні науки в Тернопільському коледжі, де зустрів своє кохання – майбутню дружину Марію.

Ще змалку приміряв дідового берета і мріяв стати десантником. Тож коли у квітні 2022-го прийшов час захищати країну, з гордістю став стрільцем-снайпером 79-ї бригади ДШВ.

За мужність у боях під Лиманом отримав бойову нагороду. Після поранення мріяв про народження третього сина, але знову повернувся на передову. На жаль, зустріти появу малюка Захара йому не судилося – 16 лютого 2023 року серце воїна зупинилося у шпиталі Вознесенська.

У глибокій скорботі залишились рідні, дружина Марія, донечка Дарія та сини Ілля і Захар, який так і не побачив тата. Поховали Андрія в селі Рай на Тернопільщині.