Мешканка Тернопільщини Оксана Федчишин вилікувала важку хворобу… квітами

Для когось важка хвороба – це вирок. Але не для неї. Оксана Федчишин із Зарубинців Збаразького району не звикла опускати руки у складних життєвих обставинах. Захворівши, вона почала… вирощувати квіти. «У 1998 році мене спіткала хвороба, проти якої медицина була безсила і я була змушена лікуватись фітотерапією. Я дізналась, що рослинний світ настільки великий і широкий і що ліки у нас під ногами… До цього я пройшла довгий шлях, залишилась земля моїх бабусі і дідуся… Ми починали з маленької клумби», – розповідає квітникарка.

Для неї це не просто рослини. Піклується про кожну квітку з особливою турботою. Запитую, де вона так засмагла. Відповідає: «Я і в спеку на городі. Вже звикла». Коротенькі шорти, майка і косинка – ось і вся її уніформа. У себе в Зарубинцях жінка створила маленький Прованс. Вирощує рідкісну для нашого регіону рослину – лаванду.

«Я дуже давно хотіла спробувати вирощувати лаванду, але це не одразу вийшло. Я бачила французький Прованс і захотіла зробити тут щось схоже», – каже пані Оксана, а заодно обрізує останні в цьому році сухоцвіти. Вони підуть на ароматний лавандовий чай, а ще – на подушечки-саше, які можна класти у шафу від молі або ж просто для ароматизації одягу. Якщо ж збирати для сухих букетиків – то це потрібно робити тоді, коли квітка цвіте. Зараз лаванда уже відцвіла, навіть пізні сорти. Ранні ж починають цвісти у червні.

Квітникарка пояснює: «Лаванда широко застосовується у косметології, а також заспокоює нерви. Колись у давнину лавандою обкурювали приміщення і виганяли злих духів. Лаванда очищає не лише повітря, а й думки. Тобто, коли ви вдихаєте її аромат, ваші думки стають  ясними. Крім цього, чай із лаванди володіє цілющими властивостями».

Я роблю фото на лавандовому полі. А пані Оксана вже заводить своє авто. Вже біля хати показує своє «царство». Тут і декоративні рослини, і квіти, і пряні трави. Деякі вкривають землю, ніби м’який коврик. Жінка може гдинами розповідати про кожну з них, усіх назв – і не запам’ятати. На прощння вона вручає мені кущ лаванди, чай із різнотрав’я і з лаванди.

На запитання, скільки часу вона витрачає на догляд за квітами, жінка відповідає: «12-14 годин. Відколи зійде сніг і до пізньої осені. (Посміхається) Це моя робота, моє захоплення. Я усім цим і живу»

Ніка ВІТРОВА

ПроТе