Обличчя Бережан: де пропадає Микола Левченко у теплу пору

Народився у маленькому красивому містечку Бережани. Навчаюсь у Бережанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенв №1.

У вільний від навчання час допомагаю друзям у Молодіжному Порталі БМГО “Рідне місто” організовувати різноманітні заходи. А саме, створюю дизайни на запрошення, оголошення, універсальні грамоти та інше, що стосується цієї роботи. Саме комп’ютерним дизайном почав займатись ще у восьмому класі. Тоді вперше я попробував працювати з графічним редактором і втягнувся. До одинадцятого класу вчився працювати у програмі Photoshop самостійно по інтернет-уроках і мені це дуже подобалось. Я почав експеремнтувати з зображеннями і створював вже зображення без допомоги уроків.

Коли надворі тепло я пропадаю на спортивній площадці біля свого дому. На початку мені було достатньо лише підтягувань на максимальну кількість, але коли дізнався про новий вуличний спорт Street Workaut і побачив, що витворяють на турніках хлопці, мене це захопило і одразу почав вчитись виконувати усі елементи. Це було не просто, але щоденні тренування давались взнаки. Мені це подобається до цих пір, адже не кожен може це повторити без тренувань і тим більше тіло набуває спортивної форми.

Найбільше я люблю проводити час з друзями. З ними завжди весело. Вони мої головні порадники, я можу на них завжди покластись. Без них життя було б не життя.

Найбільше я боюсь, що стану не потрібний людям, що я не зможу нікому нічим допомогти, що всі перестануть мені довіряти.

Мрію про те, щоб наші люди нарешті навчилися піклуватись не тільки про себе, щоб принцип життя “моя хата з краю, я нічого не знаю” викорінився з більшості українців. Своє місто люблю за його багату історію. Раніше я не помічав наскільки наше місто старовинне, але зараз прекрасно усвідомлюю це, і дуже захоплююсь ним. Але дуже сильно хочеться, щоб міська влада більше піклувалася про архітектурні пам’ятки і старалась зберегти дух історичності.

Бажаю усім бережанцям піклуватись і прославляти своє місто, робити його цікавим і для місцевих жителів, і для туристів. Бо як не ми, то ніхто за нас цього не зробить.