Обличчя Тернополя: що найбільше приносить задоволення викладачці Олександрі Олещук
Відпочинок студентів настільки важливий, як і сам навчальний процес. Героїня нашого інтерв’ю встигає подбати не тільки про дозвілля сучасних студентів. Вона є представником регіонального відділення Державного експортного центру МОЗ України,активно займається науковою роботою, захистила докторську дисертацію. З легкістю і завзяттям приготує вишукану страву з м’яса та фруктів чи вишиє рушник за стародавньою методикою… про це і не тільки – в ексклюзивному інтерв’ю з Олександрою Михайлівною Олещук.
Народилась: 13 липня 1969р.
Освіта: середня школа №3, Тернопільський державний медичний інститут ім. І.Я.Горбачевського (1988-1994рр.), аспірантура на кафедрі фармакології(1994-1997рр.), з 1998 – викладач на кафедрі фармакології з клінічною фармакологією
Вчений ступінь: кандидат медичних наук, доцент
В нашому університеті працює : 16 років
Сімейний стан: одружена, має сина
Знак зодіаку: Рак
Улюблений колір: пастельні тони
Життєве кредо: «Nonnocere», що означає – не зашкодь!
– Олександро Михайлівно, чому саме «Nonnocere» є Вашим життєвим кредом?
«Nonnocere», що означає не тільки не зашкодити в призначенні ліків, а й в житті. Мені завжди дуже боляче, коли кажуть щось неприємне мені, чи я комусь. В такому випадку я переживаю, мені здається, навіть більше, ніж та людина, якій ці слова були сказані. Тому я дотримуюсь принципу: не нашкодити людині навіть поганим словом.
– Яких принципів Ви дотримуєтесь в роботі?
В першу чергу, щоб все було чесно, це для мене найголовніше! Для мене дуже важливо, щоб кожен студент в групі відчував, що отримав адекватну і справедливу оцінку.На початку своєї викладацької практики я була більш вимоглива і строга в оцінці знань студентів, а зараз, мені здається, я стала набагато лояльнішою, але мені завжди хочеться, щоб все було максимально чесно.
-Яким Ви бачите наш університет через 10 років?
Одним з провідних вузів в якому студенти будуть мати змогу набувати всі найсучасніші знання в медичній освіті, це допоможе нам адаптуватися до світового та європейського розвитку в науці і навчанні.
– Який момент у роботі приносить Вам найбільше задоволення?
Напевне, коли я пояснюю студентам, щось цікаве та важливе з фармакології та медицини, і після цього находжу відгук розуміння в їхніх очах і мої пояснення стають для них зрозумілими і цікавими.
-Чому Ви обрали саме цю професію?
Під час навчання в інституті я не бачила себе викладачем на кафедрі, мріяла про фах кардіолога. Після його закінчення, до речі з відзнакою, мені запропонували залишитись працювати на будь-якій теоретичні кафедрі, і я обрала саме кафедру фармакології. Мої батьки були провізорами, все моє життя з раннього віку було пов’язане з ліками і їх застосуванням, тому і вибрала те, що мені найближче до душі.
– Ви є помічником проректора з навчально-педагогічної роботи та соціальних питань. Скажіть, будь ласка, Вам подобається дана посада?
Навчаючись в нашому університеті я мріяла про активне студентське життя, і от коли я почала працювати на цій посаді, я стараюся робити все можливе, щоб сучасні студенти мали можливість в нашому університеті не тільки вчитися, а мати можливість для активного та творчого відпочинку..
Перший досвід тісної роботи з студентами я набула, коли ми за ініціативи нашого ректора та разом з керівником міжнародного відділу доц. Лісничук Н.Є. розпочали проект міжнародних літніх шкіл. Він триває вже 8 років. На мою думку, це один з найуспішніших виховних, рекреаційних і навчальних проектів для студентів не тільки в нашому університеті, а й в Україні.
– А Ви були активним студентом?
Я старалась кругом брати участь, найбільше мені запам’ятався наш університетський хор, де ми співали з разом викладачами. Я була членом інститутського клубу інтернаціональної дружби.Ми їздили по всій країні (тодішньому СРСР) з метою обміну інформації стосовно студентського самоврядування. Також відвідувала наукові гуртки фармакології, патологічної фізіології , акушерства і гінекології.
– Яку музику Ви любите і чи займались танцями?
Я люблю класичну музику, дуже подобається опера Бізе « Кармен». Також мене захоплюють сучасні обробки класичних творів. А з виконавців люблю О.Пономарьова.
Танцями займалася ще в шкільні роки, але танцювати люблю.
– Чи пам’ятаєте Ви якісь курйозні випадки, які трапились на виховних заходах?
Їх було дуже багато, мені подобається, як на літніх школах всі студенти одночасно стрибають «бомбочкою» в басейн. Ще пригадую, як один раз студенти в басейні грали волейбол,перекидаючи замість м’яча…одну студентку, та й багато інших кумедних студентських витівок.
– Розкажіть найкумедніший випадок з Вашого студентського життя.
Найсмішнішим був випадок, коли ми на парі патологічної фізіології перед Новим роком розмалювали дослідного кроля «під індіанця», правда потім прийшлося відмивати його від фарби, що йому не дуже сподобалося та мати «виховну годину» з викладачем
– Вам не важко поєднувати керівну посаду з домашніми клопотами, адже Ви в першу першу чергу – жінка?
Часу,звичайно, не вистачає, я ще крім викладацької та виховної роботи,я є представником регіонального відділення Державного експертного центру МОЗ України і займаюся збором інформації про побічну дію ліків, і ця робота для мене є дуже цікавою. Окрім того, активно займаюся науковою роботою, цього року захистила докторську дисертацію. Моя сім’я частково страждає від моєї активності, тому приходиться знаходити час на все. Найбільше, напевне, син, якого я дуже люблю і яким пишаюся.
-Ви любите куховарити?
Так, звичайно, хоча роблю це зараз значно рідше, аніж раніше . Найбільше люблю готувати сирники, торти та випічку. Мені до смаку приготування різних страв з м’яса: запечене, смажене, з прянощами, фруктами,без, та інші. Чоловік мій дуже любить, як я куховарю.
– А Ви вмієте вишивати чи в’язати?
Вишивати я вмію, мене ще моя бабця навчила. Я навіть собі вишила ще в студентські роки –
хрестиком блузку.
– Що Ви можете побажати нашим студентам?
Студентські роки- це найкращий період в житті кожного. І я хочу побажати, щоб студенти взяли з нього максимально скільки могли, і щодо знань, і щодо відпочинку.Щоб цікаво провели час навчання в університеті, приймали участь в різних заходах, спортивних змаганнях, гуртках. Хочу, щоб вони стали добрими фахівцями, чуйними людьми та справжніми патріотами нашої держави.
Коментарі вимкнені.