Обличчя Тернополя: Василь Томчишин хоче змінити світ на краще, принести сюди більше добра, усмішок і гармонії

Василь Томчишин, 20 років. Народився на Тернопільщині в мальовничому селі з оригінальною назвою – Вікно, де й пройшли дитячі та юнацькі роки. Ще з глибокого дитинства любив бувати в Тернополі, гостювати в рідних чи то просто відпочивати. Вже тоді мені не важко було здогадатись і про місто, в якому б пройшло моє студентське життя. Саме так і сталося.

Зараз навчаюсь в двох містах, які, напевне, люблю найбільше. Це, звичайно, Тернопіль та Львів. Більшу частину свого часу проводжу тут, де навчаюсь в ТНЕУ на факультеті банківського бізнесу, а от у Львові здобуваю професію журналіста, правда вже на заочній формі. Окрім навчання беру участь в реалізації проектів ТММГО «Файне місто», членом якої є з осені минулого року. Завдяки цій організації я можу втілювати в життя проекти як благодійного, так і розважально – мистецького характеру і не тільки.

Дуже люблю подорожувати з друзями, відвідувати міста, в яких ще не був. Окрім подорожей подобається бувати на літературно – мистецьких та музичних фестивалях, що останнім часом вдається досить не часто. На дозвіллі люблю почитати сучасний постмодернізм, слухати музику, писати поезію та прозу, вчитись новому та просто гуляти містом з друзями.

Окрім любові до всього прекрасного маю і свої страхи. Найбільше боюсь втратити свою сім’ю і прожити життя намарно, нічого не залишивши за собою, не зробивши чогось корисного для всіх нас та бути осторонь суспільства.

Здавна мріяв про те, щоб люди винайшли машину часу, телепортацію і ліки від смерті. Тепер зупинився на тому, що хочу змінити світ на краще, принести сюди більше добра, усмішок і гармонії. Але як і всі ми я прагну до самовдосконалення, реалізації себе як особистості та успіху.

Від коли вперше побачив Тернопіль, то відразу звернув увагу на його компактність та безшумність, на привітних тернополян та багато дерев, на величезну кількість студентів та чисті вулиці. Напевне й за це я люблю це місто.

На кінець хотілося б побажати тернополянам миру, злагоди і достатку, а також бути більш активними, долучатись до громадського життя міста і дбати про його добробут, адже то є наш хоч і не дуже великий, але спільний дім.