Тернопільські портрети Майдану. Микола Василечко побував на “пекельній” кухні

Микола Василечко, фотокореспондент, на Майдані працював на кухні:
– Я хотів спробувати себе на Євромайдані у різних іпостасях, однак чи не найважче було на кухні. Я її жартома назвав “пекельною”, адже часу на перепочинок там практично нема. Стільки канапок я за усе життя не робив (усміхається – авт.). Люди працюють на кухні, як і скрізь на Майдані, лише на добровільних засадах. Ніхто нікого не змушує. Щоб усе було стерильно чисто, волонтери на кухні одягнені у спецодяг. Робота чітко налагоджена, як годинниковий механізм. Усе потрібно робити дуже швидко. Холод же, а людям треба доставити їжу гарячою. Найбільше йде чаю та канапок. За три години наш стіл, а це десь 20-ть осіб, готує близько 25-ти ящиків канапок. Найбільше мене вразило знайомство із донеччанкою Лізою, яка з дитинства страждає на дитячий церебральний параліч. Попри ваду рук, вона невтомно працює, нарізаючи лимони і сортуючи пакетики з чаєм. Мені ніяково було розпитувати про її життя, просто підійшов і подякував за те, що вона робить. Уже згодом в одній з київських газет прочитав розповідь про неї. Виявляється, батьки зовсім не підтримують те, що вона робить для Майдану, і думають, що Лізі за це платять. В інтерв’ю дівчина зізналася, що стільки друзів у неї ще ніколи не було і тут вона почувається щасливою. Тішить те, що кияни приносять величезні пакунки з провіантом, купленими за власні гроші. А скільки консервацій передають з різних регіонів України. Бачте, як Майдан об’єднує! Я лише на вихідні повернувся до Тернополя, щоб трішки підлікуватися від застуди. Сподіваюся, у вівторок, 17 грудня, знову буду на Майдані. Не можу не їхати, нас повинно бути багато, щоб гуртом повалити цей деспотичний режим.

НОВА Тернопільська газета

Comments are closed.