95-річна Марія Сокіл із Тернопільщини щодня з’їдає кілька зубчиків часнику, а на вечерю вживає лише чай із кмину

Своє 95-річчя Марія Сокіл із села Пальчинці Підволочиського району зустріла у великому родинному колі з чудовою пам’яттю, добрим почуттям гумору та з великим оптимізмом, пише газета “Сільський господар плюс”.

Доля підготувала їй чимало полинової гіркоти. У багатодітній сім’ї зростала із двома сестрами та п’ятьма братами, яких життя так розкинуло по світу, що між рідними назавжди втратився зв’язок. На 10 років доля розлучила її із батьком. Одного дня він пішов до Проскурова, що на Хмельниччині, придбати собі кожуха, але без дозволу перетнув кордон з радянською Росією, і за це опинився у тюрмі.

Нелегкими для Марії Василівни були воєнні роки: чоловіка забрали на фронт, і вона одна залишилася на руках із маленькою донькою, яка невдовзі померла від холери. Та, дякувати Богу, її коханий Володимир повернувся з війни живим і здоровим. Щаслива пара прожила в любові і злагоді півстоліття та виховала трьох дітей: двох доньок та сина. Нині бабця Марія тішиться успіхами шістьох онуків та сімох правнуків.

Незважаючи на свій поважний вік, Марія Василівна почувається у доброму здоров’ї. В свої 95 вона багато читає книг, газет та журналів і часто наспівує пісні, які пам’ятає ще з дитинства. Жінка й досі не полишає своєї улюбленої справи – шиття. Фартухами, які шиє вручну, обдарувала всіх родичок і сусідок. А маленьким правнукам зв’язала ще й камізельки.

Піклується довгожителька і про своє здоров’я: щодня з’їдає кілька зубчиків часнику, любить поласувати свіжим салом і вже багато років на вечерю вживає лише чай із кмину. 

Марія Сокіл впевнена, що добру долю, як і довголіття, в Бога треба заслужити своїми вчинками. Як ти будеш ставитися до людей, так і вони до тебе – ось основне правило її життя. 

Бабця Марія є прикладом працьовитості, життєлюбності і оптимізму. «Навіть не віриться, що вже стільки літ прожила, – мовить іменинниця. – У душі почуваюся молодою, на років двадцять. Якби зараз заграли музики, то в ту ж хвилину йшла б у танок».
Марія БЕЗКОРОВАЙНА, газета “Сільський господар плюс”.