«Боротьба триває, а попереду – немало праці, без якої не буде перемоги», — доброволець Дмитро Іващенко

Захисник Дмитро Іващенко був серед тих, хто одні із перших відчули відповідальність і стали на захист держави, у складний час мужньо чинили опір ворогу. Саме тому в Тернополі цього патріота відзначили орденом «Лицарський хрест добровольця».

Дмитро Іващенко народився 20 червня 1989 року у столиці України. Батько – фотограф, мати – мікробіолог, а хлопець обрав фах політолога. Навчався у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. 

Як і багато інших хлопців, які згодом вступили до лав добровольців, пройшов Революцію Гідності. Патріотичний дух закликав Дмитра бути поруч із тими нескореними, волонтерами, яких згуртувала любов до України. Бути поруч з тими, хто стояв, будував барикади чи ділився – власними коштами, необхідним одягом, харчами, люб’язністю. Там таких, як Дмитро, були сотні. Які не могли сидіти, коли десятки людей було жорстоко побито, вбито в результаті наступу силовиків.  

А після днів Гідності й свободи почав наступати агресор, почалася війна. І знову внутрішній голос говорив Дмитру, мовляв, хто, як не ми, український народ, станемо на захист. Як сидіти, коли хтось гине, кров проливає. Щось всередині нуртувало, спонукало – сумління, мрії, злість. Гідність не дозволяла сидіти, бо скласти руки означало погодитися на приниження, дати ворогу загарбати Україну. І ось Дмитро Іващенко – серед добровольців. Воював із побратимами у Мар’їнці, Авдіївці, Шахті „Бутовка-Донецька“, Пісках, Донецькому аеропорту, Водяному, Опитному. 

У 2014-му чоловіка призначили рядовим першої роти, а наступного року доброволець – уже командир третьої роти. У 2017-му відбув ротацію в ОТГ Волинь. Отримав відзнаку за оборону Донецького аеропорту.

Як Революція Гідності тоді, так і  війна зараз має продовжуватись до повної перемоги, наголосив під час нагородження орденом «Лицарський хрест добровольця» Дмитро Іващенко.

—  Приємно насамперед, що на церемонію нагородження орденом прийшло чимало людей. Серед присутніх є і побратими, з якими разом служили, наступали, обороняли одні одних в окопах. Дякую за проявлену повагу! Нагороди, які слугують згадками про наші бої – се, звичайно, добре. Та ми маємо розуміти, що боротьба триває і на передовій знаходяться бійці, на передову йтимуть люди. Попереду ще багато праці, нашої боротьби, без якої не матимемо перемоги, — звернувся Дмитро Іващенко.

Доброволець також зауважив, що заслуговують поваги люди, які жертвують малим та великим, щоб у цей складний час українці не просто зберегли те, що сьогодні мають, але й розвинули, збудували міцну державу.