Будівництво необхідно зупинити. Інакше – в місті не буде ні миру, ні спокою, – Лілія Мусіхіна

Мої пішли на перемовини, щоб зупинити забудову на Привокзальному майдані. Довелось покластися на них, на їхні тверезі та ясні голови, бо ж змушена сама чергувати на Штабі, оскільки Романа ще позавчора викликали в Київ.
Сподіваюсь, Вселенський Розум вчергове прислухається до моїх думок та прагнень, а тому вчинить мудро.
Будівництво необхідно зупинити. Інакше – в місті не буде ні миру, ні спокою, а ми отримаємо ще одну архітектрну потвору в самому серці міста. більше того – непоторібну потвору.
Бабусям потрібен базарчик – отже – він має бути, але стильним і красивим. Автомобілістам потірбні стоянки – тому вони мають бути.
А я? Я хочу етнографічний музейчик Тернополя (кому що, а курці просо smile emoticon ). Можна і підземний, такий, як у Кракові на площі Ринок. Я мрійниця. Я невиправна мрійниця, але так уже вийшло. Уявляєте: спускаєтесь під землю, а там – старий Тернопіль з елементами інтеракції. Навіть – старий базар, ремісники, елементи оборонних веж…. Все можна взяти в руки, подивитись, помацати і попробувати. Круто, правда?
А зверху – скверик і красиві акуратні яточки, де бабці продають своє молочко, яєчка, петрушечку…
І, ну я б ще дерево посадила. Хай буде. наприклад людині, яка добилась для Тернополя Магдебурзького права. І ринок і тему тоді буде. Вільне місто з правом на торгівлю.
Круто?
Вселенський Розуме, чуєш? Або, коли не Вселенський, то, принаймні, міський.
Просто треба любити людей і місто, а тоді все вийде :,

Лілія Мусіхіна