Файне радіо: Тернопільська обласне радіо НСТУ ожило і кардинально змінило контент

Тернопільська філія Національної суспільної телерадіокомпанії України майже два роки тому відповідно до моніторингу новин, який проводила ГО «Детектор медіа», була однією з найслабших і не пророкувала великі зрушення у бік Суспільного. Чого тільки була варта фраза, яку сказав на організованому «Детектором медіа» круглому столі директор виконавчий Тернопільської філії тоді ще НТКУ Роман Заяць: «На нарадах товчу журналістам – покажіть людину, а не космос. У них стабільно космос».

Як сніг на голову серед літнього дня тоді стало ще одне одкровення. Редакторка Тернопільського обласного радіо Наталія Червак в інтерв’ю «Відеотеці» зазначила, що у них  досі є друкарське бюро, яке набирає тексти деяких працівників, бо вони не можуть освоїти комп’ютери.

Поспілкувавшись з Іриною Моргун-Ситай, яку на початку 2018 року з посади головного редактора радіо призначили продюсеркою одного з відділів програм Тернопільської філії, стало очевидно, що сьогодні в цій телерадіокомпанії є позитивні зміни.

Під час розмови вона кілька разів із захопленням повторювала, що «робота стала цікавішою», «колектив ожив», «ведучі, які звикли повільно говорити, намагаються бути динамічними, і їм це вдається», «слухачі задоволені».

Ірина Моргун-Ситай сьогодні обіймає одну з керівних посад у філії. Адже в кожній регіональній компанії є лише три продюсери, які відповідають за контент: продюсер радіо, телебачення і новин. Зміни вдалося реалізувати буквально за декілька днів. І поштовхом для цього стало рішення правління НСТУ – відправити у Тернопіль на два місяці тимчасово виконуючу обов’язків менеджера Тетяну Колісніченко, директора департаменту взаємодії з філіями Центральної дирекції НСТУ, колишню керівницю Хмельницької філії НСТУ.

– Пані Ірино, відколи у Тернопільській філії НСТУ, зокрема на радіо, розпочалися зміни? Що стало початком нового етапу?

– У попередні роки в нас була закостеніла система, зміни давалися дуже тяжко. Поясню на прикладі програми «Громада за все в отвіті». Цей проект назвали за мотивами Івана Франка, де розповідали про децентралізацію. Мало кому подобалася назва, ведучим щоразу було некомфортно її вимовляти та змінити цю фразу на більш лаконічну і легку тривалий час не вдавалося, довелося прикладати великих зусиль.

Щоразу на пропозиції запровадити бодай щось свіже, ми чули: «Ви молоді, дочекайтеся реформи, тоді і буде вам зелене світло». Хай те, що було залишиться історією. Єдине, що нам залишалося, це готуватися до реформ. Частина колективу активно відвідувала тренінги, які неодноразово проводила команда НСТУ. Ми удосконалювали свої навики у виробництві суспільно-політичного контенту тощо.

Наразі ми не маємо ні менеджера, ні продюсера, на попередньому конкурсі нікого для Тернопільської філії НСТУ не обрали. Чекаємо результатів чергового етапу конкурсу. Та все одно рух почався, коли призначили тимчасово виконуючу обов’язки менеджера Тетяну Колісніченко. Нам створили такі умови, що робота змінилася за лічені дні. Вона дала і можливість, і поштовх: «Якщо хочете, то робіть уже». Ми не готові були до кардинальних змін, пропонували потрошечку пробувати, частково вносити щось нове. Нова керівниця – прихильник іншої стратегії, а саме, якщо міняти, то все нараз. Перед Новим роком ми змінили ефірну сітку, викинули програми, які застаріли, кардинально перекроїли тематичний план. Раніше у нас було понад 50 програм, скоротили їх приблизно до трьох десятків.

– Які програми застаріли?

– Ми закрили частину програм. Серед них – із промовистими назвами «Опікун», «Господар», «Шкільний орієнтир», «Після уроків», «Ординаторська». Наші творчі працівники намагалися робити ці програми цікавими, зачіпали болючі теми для області, та все одно загальна картинка була невесела. Хоча є частина слухачів, яким дуже подобався старий варіант радіо.

– Хто ці слухачі, які не сприйняли змін? В якій формі вони висловлюють своє невдоволення?

– Хто активніший, іноді пише у соцмережах, або ж при зустрічі. Це здебільшого наші колеги, які колись працювали у компанії. Але більшість відгуків ми отримуємо позитивних, і це надихає.

– Які нові проекти ввели? Ми вже чули програму «Файний ранок», перші випуски якої слухачі почули ще наприкінці грудня 2017 року.

– На місце програм, які викинули, зайшли в ефір із новими проектами. Один із основних– це ранковий. Його впровадили після того, як отримали рекомендації від генерального продюсера «Українського радіо» Дмитра Хоркіна. З початку 2018 року запровадили 30-хвилинну програму «Сімейний клуб», під час якої наші ведучі «ходять у гості» до звичайних тернополян, які можуть похвалитися чимось цікавим у своєму житті, розповісти, як виховують дітей, відпочивають, описати сімейні цінності. Маємо нову програму «Традиції». За назвою здається, що вона про народні традиції, та це не так. Ми акцентуємо увагу на нових явищах, які в тернопільській культурі набувають традиційний вияв. Це може бути, наприклад, акція «Крітікалмасс», коли велосипедисти щоп’ятниці збираються на Театральному майдані обласного центру. Або ж навесні кожна організація займається прибиранням, має свій об’єкт, або виїжджає кудись. У тернопільських вишивальниць теж є традиція збиратися разом.

Із нового сезону, який розпочали у 2018 році, маємо три нові блоки.

12:10 – культурологічний блок, куди входить програма «Поспілкуймося» тривалістю 30 хвилин. Кожен випуск закриваємо десятихвилинною музичною добіркою тернопільських виконавців.

17:10 – просвітницький блок. Ми зберегли частину авторських проектів – «Про нас», знаний всій Тернопільщині літературний альманах «Медобори», «Громадський простір», «Екологічний вимір». Ці проекти ми вважаємо найрейтинговішими, це одні з найцікавіших програм, які були.

О 20:10 розпочинається вечірній блок, де після новин виходить спільний із телеканалом ТТБ проект «Тема дня». Наразі, на скільки мені відомо, триває дискусія, чи залишать цю програму спільною, тобто на радіо будемо адаптовувати телевізійну, чи кожен робитиме свій підсумок дня.

– Чи змінилися новини на радіо?

– У 2018 році скоротили тривалість новин, раніше кожен випуск звучав 18 хвилин. Для обласного радіо це дуже довго, не завжди вистачало інформації для якісних сюжетів. На вихідні новин не було взагалі, окрім підсумкового випуску. З 1 січня маємо чотири випуски новин тривають по 10 хвилин – 7:10, 12:10, 17:10, 20:10. Вечірні новини ставимо на повтор о 07:10, всі решту випуски свіжі. Маємо спільний ньюз-рум для радіо і телебачення. Вони роблять телеверсію і радіоверсію. На ТТБ новини теж виходять тривалістю 10 хвилин. Завдяки колегам  маємо новини і на вихідні, наразі це один блок.

– Вашого колективу торкнулося скорочення? Чи були конфлікти під час кадрових змін?

– Говоритиму за радіо. Людям, які у компанії потрапляли під скорочення, пропонували перейти або в новини, або на радіо. Наша команда поповнилася новими ведучими. Це, наприклад,   Юрій Луговий, який раніше працював на телеканалі. До нас долучилися відомі в Тернополі радіоведучі – Тетяна Гамрецька (Зінько) та Наталя Хамуляк-Григлевич (Роксолана Котляренко). Кілька людей звільнилися. Відсіялися ті, хто давно хотів піти. Вони заздалегідь попереджали про це. Хтось знайшов іншу роботу, хтось – за станом здоров’я. Зазначу, що нині робота стала більш насиченою. Ті гроші,  які нам платять, сподіваємося, відробляємо всі сповна. Але й раніше, до реформи, чимало моїх колег теж працювали на всі сто. Колись людина мала на підготовку програми день або два, тепер щодня  є чимале навантаження.

– Які на радіо заробітні плати, якщо не секрет?

– Не всі задоволені сьогоднішнім доходом. Справа у тому, що раніше було багато посад завідуючих відділу, оклад яких був на рівні 6 тисяч, плюс доплата за вислугу років, доплата за інтенсивність. Тепер завідуючі та їхі заступники переведені, переважно,  на інші посади. Оклад 4 600. За грудень працівники отримали на рівні того, що мали у 2017 році. А от вже за січень зарплати в цих людей значно менші. Працівники очікують у квітні на підвищення заробітної плати, яку обіцяє правління НСТУ.

– Вашим напарником у ранковій програмі є Юрій Заруцький, який був заступником директора виконавчого філії Романа Заяця. Чи раніше він вів інші програми?

– На радіо не вистачало чоловічих голосів. В ефір виходив лише директор радіо Петро Гудима. Він уже пенсійного віку і не планував затримуватися у штаті. Тож ще влітку 2017 року я запросила до студії Юрія Заруцького, коли він ще був заступником. Свого часу Юрій був одним із відомих радійників, працював на радіо «Тернопіль». Починаючи з літа, ми вели програму «Поспілкуймося», яка виходила в запису на вихідні. До того, як вийти у прямий ефір у ранковій програмі, півроку разом пропрацювали. Юрій Заруцький має багато ідей, є автором низки рубрик і програм у новому сезоні. Сподіваюся, він продовжить співпрацю з обласним радіо.

Скажу чесно, прямі ефіри з подвійним веденням для нас усіх були трохи незвичними. Одна справа піти на прес-конференцію, зробити сюжет, записати програму, а інша – почуватися впевнено і вільно в прямому ефірі, коли у студії перед мікрофоном щодня буває по кілька гостей. У нас не було можливості вчитися. Наскільки я знаю, «Українське радіо» мало таку можливість на тренувальних ефірах. Ми ж відразу вийшли до радіослухача. Вчилися працювати в парах на ходу.

Люди витримують, а от техніка часто дає збої. Належним технічним забезпечення ми похвалитися не можемо. Важко і звукорежисерам, і журналістам: то комп’ютер зависне, то сигнал пропаде, доріжка на пульті «хрипить». Проте в моєму колективі працюють справжні відчайдухи.  Нещодавно під час ранкового шоу в центральній частині міста зникло світло. Студія й ефір живилися з якоїсь іншої лінії. Але освітлення в приміщенні не було. У цілковитій темряві, підсвічуючи лише телефонами та ноутбуком, дівчата відкатали цей ефір із повним набопром гостей у студії. Пишаюся і ведучими, й технічною службою.

– Скільки людей наразі працює на Тернопільському обласному радіо?

– Раніше на радіо працювало понад 15 людей. Нині до складу команди входить вісім ведучих, які почергово парами ведуть ранкові програми і роблять власні проекти. Це Оксана Данилюк-Цвик, Лариса Миргородська, Юрій Луговий, Тетяна Гамрецька, Оксана Макогін, Наталя Хамуляк і я. Виходить із відпустки по догляду за дитиною Анастасія Блага. Поки допомагає Юрій Заруцький. Працівники технічної служби з якими найчастіше маємо справу – Галина Зубик, Світлана Попович, Олег Качуровський, Юрій Ірик, Тарас Слівінський, Любомир Смарж.

– Як ви працюватимете з районами Тернопільської області. Чи плануєте висвітлювати життя всього регіону?

– Висвітлення діяльності в районах, мабуть, для кожної філії важливе. Коли нас було більше, їздили по області. Віднедавна це стало розкішшю, тож виїжджаємо лише на знакові події або ж адаптовуємо телеверсію, якщо знімальна група була у відрядженні в районі і зробила цікавий сюжет. Співпрацюємо з кореспондентами інших видань з Кременця, Бережан, Гусятина. Часто просимо про коментар телефоном. Намагаємося бути максимально відкритими: в ефірі, на сторінці у Facebook , закликаємо нам телефонувати, писати, ділитися новинами. Гостям із районів пропонуємо записуватися заздалегідь, їхні інтерв’ю можна почути в ефірі о 17:10.

– Які проблеми на сьогодні вирішуєте?

– Хочемо посилити співпрацю з районами, потроху налагоджуємо стрім зі студії у Facebook. Ми знаємо, що веб-камерами у радійних студіях давно нікого не здивуєш. Так працюють наші колеги у Львові, Чернівцях, Полтаві інших містах. Та, повірте, для нас це великий крок. Хочемо посилити інтерактив, щоб до нас частіше телефонували слухачі, писали свої запитання у соцмережах. Із цим поки проблеми. Нам можна телефонувати за номерами (0352) 52-46-81 або 097 875 11 45, чи писати на електронку oblasne.ternopil@ukr.net. Помітили, коли порушуємо гарячу тему, маємо багато дзвінків, а є ранки, коли ніхто не телефонує. Із 2 січня нас чути в Шумську на 101.6 FM, у Бучачі – 102.7 FM і Чорткові – 101.9 FM. А також, як і раніше, обласне радіо мовить у Тернополі на 87.7 FM, в Бережанах – 103.2 FM і Кременці – 107.9 FM. Решту слухачів мають можливість нас чути по проводовому радіо. Ми є онлайн на безкоштовному додатку (також сайті філії) TuneIn – у полі пошуку задати Тернопіль або Ternopil, наші записи можна почути і на сайті soundcloud.com.

– Чи вдалося за останні роки оновити техніку?

– Такого оновлення у нас на радіо не було. Ми переживали, щоб стара техніка не підвела і не зіпсувала прямоефірні програми. Та наша технічна служба вміє творити дива.

– Яких змін чекаєте найближчим часом?

– Я задоволена командою, хороший клімат у колективі. Тішуся з того, що склалися сприятливі умови для розвитку. Але не хочеться розгубити в перипетіях реформи вже напрацьоване. Як відомо, суспільне недофінансували. Це погано позначається на проектах і завзятті творчих працівників. З середини грудня Тетяна Колісніченко була нашим менеджером і продюсером. Найближчим часом чекаємо на обрання продсюсера і менеджера.

Ольга Жук,  «Суспільне мовлення»