Скандальне покладання квітів до пам’ятника Шевченка у Тернополі: інваліда Олександра Башту проігнорували і виваляли у болоті
Традиційне покладання квітів до пам’ятника Шевченка у Тернополі можна було б описати кількома загальними фразами, якби не черговий резонансний вчинок тернопільського активіста у інвалідному візку – Олександра Башти. Чоловік хотів виступити на заході, приуроченому пам’яті Тараса Шевченка, однак йому не лише не надали слова, але й брутально перевернули із візка просто у болото.
Що ж таке важливе хотів сказати чоловік – ми поцікавилися безпосередньо у нього.
«Я розумію, що будуть говорити люди: якийсь шизофренік утік з лікарні і заважає. Однак як я маю висловити свій протест по-іншому? Як маю сказати своє слово, свій біль? – запитує пан Олександр, – Річ у тім, що я вже два роки живу на пенсію, розмір якої становить 822 гривні. Чую обіцянки, однак нічого не змінюється», – розповідає він.
Як розповів нам Олександр Башта люди у цивільному зупинили його ще неподалік від драмтеатру, перешкоджаючи наближатися до учасників мітингу. В якийсь момент пан Олександр вирішив під’їхати до голови облради Олексія Кайди, який саме виступав, однак троє людей у цивільному йому завадили. Разом із візком його винесли за межі заходу і перевернули.
«Люди допомогли підвестися, а виступаючі ніяк не відреагували. Щось Кайда запитав: «Що ви там, хлопці, робите?». Але міліція не втрутилася, коли я поскаржився на людей, які мене винесли силоміць, тільки літній чоловік допоміг сісти у візок. Поспілкувавшись із Олексієм Кайдою він запевнив мене, що мені таки дадуть слово. Я заспокоївся, повіривши обіцянці. Однак мітинг закінчився – і всі розійшлися. Я кликав їх усіх – і Джоджика, і Кайду, однак ніхто не підійшов. Лише Роман Заставний, а потім – Степан Барна. Однак я їм сказав, що сьогодні не свято, а похорон України, з огляду на те, що відбувається. Вони образилися. А коли проїжджав повз Ярослава Джоджика, я виглянув із вікна авто і сказав йому: «Ярославе, друга на прізвище Башта у тебе більше немає».
Ми поцікавилися, чому пан Олександр переконаний, що йому таки мають надати слово, чому вважав друзями тернопільських політиків, чи знайомий із ними особисто? Олександр Башта відповів, що у 1998 році був одним із лідерів у передвиборчих перегонах, коли місто обирало собі мера. То ж, за його словами, усі присутні на заході добре знають хто він.
«Цього разу про те, що трапилося, нічого не показало тернопільське телебачення: я телефонував і на ІНТБ, і до Юлії Винокур особисто – навряд чи це покажуть у їхніх сюжетах. Головний месидж, який я хотів донести до людей – це брехня. Постійна брехня з боку влади. Є держава, а є територія. Є народ, а є населення. Наша влада прагне перетворити нас у населення, а державу – у територію», – пояснив Олександр Башта. До слова, чоловік – один із тих, хто має чимало здобутків, якими може похвалитися перед тернополянами. Закінчив Балашовське військове училище, льотчик. Спортсмен-інвалід першої групи з ураженням опорно-рухового апарату. Олександру Башті у 2001 році присвоєно звання майстра спорту України з плавання . Він є багаторазовим чемпіоном України з плавання та пауерліфтингу.
Окрім інциденту із Олександром Баштою, захід «відзначився» також перемовини між тернопільськими пенсіонерами. Вони дивувалися, чому на мітинг не «зігнали» школярів, і звинувачували у цьому міністра освіти – Дмитра Табачника.
ГЛАВНЫЙ ИТОГ-ВИНОВАТ ТАБАЧНИК!
Да… чиновником нужно родиться.Приличному человеку в этой среде не выжить…
Самые главные “патриоты” страны уже с утра на любом святе.То ли это был коммунистический митинг,то ли это церковный праздник, сегодня. Где они же “искренне”челом бьют.Сколько же сволочей…
Вот если бы он учителей резал, раненных добивал, ему бы к пенсии прибавка была, а так нет…
Что ты мелешь, олух царя небесного?
Урки дорвались к власти.
Это Янукович виноват, что его в болто опрокинули! Кстати, а что? В тернополе прямо в центре города болто уже?! Ну и дикие же тернополяне)))…
У вас явна проблема з уявним мишленням. Та і дотепності явно бракує.
Башта то виродок рідкісний, сам має 3 поверхову хатиу з басейном і кортом, і розказує про шось людям….
Калеку всяк обидеть может, калекой всякий может стать.
Дуже шкода, що в нас часто плутають відстоювання прав і офіційні заходи. Цим посланням я можу накликати на себе купу агресії, але аткож вже набридли всілякі акції і їх роздування. Тільки тут, в анархічному устрої, можуть співчувати людині, яка хоч і інвалід, але не поважає елементарних речей. Я розумію, що пан Олександр має біль, що колись був визнаним і досягав успіхів в спорті навіть будучи на візку, але тепер майже всі забули, хто він. От вирішив хоч так нагадати. Або ж чергова проплата.
Дівчина у селі без рук живе, працює, виходить заміж і народжує дітей і не звинувачує нікого. В мене також батько інвалід і то з гіршими проблемами, ніж у Башти, але чомусь до памятника Шевченку в цей день не пішов. І пенсія в нього аналогічна, хоча він інвалід 2 групи.
Хочете, щоб збільшили пенсію – організовуйте інших інвалідів, декларуйте це не на місцевому рівні, а на всеукраїнському. Можна дуже багато розповідати про самі перепетії в інвалідному колі. І між собою люди з обмеженими можливостями рідко знаходять спільну мову. А скільки вони один одного наколюють і підставляють. Кожен міряється тим, хто більший каліка. Не все так однозначно. Чомусь коли спивалися з горя такі ж самі колясочники і друзі Башти, він тоді був занятий змаганнями і діставанням грошей на поїздки.
Чому у нашому суспільстві постійно шкодують тільки інвалідів, немічних, сиріток і т.д. Часто здорова людина може опинитися в такій ситуації, що навіть не має копійки на хліб і їй не допоможуть, бо скажуть ти здорова, давай працюй. Що часто у сімї обидвиоє отримують по 820 грн зарплати, а терба за все платити (на квартиру пільг нема, проїзд платний і т.д.), годувати ідтей і багато іншого.
За кордоном до інвалідів ставляться як до рівноцінних і вони тоді починають рухатися, працювати і зарбляти і дійсно почуваються рівноцінними. За кордоном в жодному разі не допустили такого от виїзду під час офіційної церемонії. Там відразу відвезли в дільницю, штрафанули би. Цього разу не треба було людям в цивільному виконувати роботу міліції. Це помилка. Баштою мали займатися силові структури, які зобовязані оберігати порядок і спокій.
В мене є чимало друзів-інвалідів, які не очікують милості і милостині – є колясочники, які освоїли вишивання, бісероплетіння, виготовлення з дерева різних шкатулок і т.д. І мають з того кошт. Вони таокж вдячні, що совго часу ні я, ні мої друзі не поставилися до них із жалістю, а спонукали подумати про себе, про інших, допомагати один одному.
Чому ви пане Олександре колись брали участь у виборчих компаніях? Невже ви з того нічого не мали? І навіть, якщо скажете ні, не повірю, бо сама бачила як ви в деяких депутатів брали кошти лиш би їх пропагувати. То ж що ж ви тоді хочете від них? Відстоюйте свої права, обєднавши інших, робіть це цілеспрямовано і грамотно. Не купуйтеся на обіцянки, не беріть гроші за участь у виборчих кампаніях.
Якщо я погано ставлюсь до влади та її “покращень”, то це гавтоматично не означає що я погана людина. Що до вас, шановна,тернополянка, то ви маєте право так думати і писати. Бог вам суддя, так як і мені.