Тернополяни, “труба” ближче, ніж нам здається

Врятуємо Карпати від забудови малими ГЕС!
Під таким гаслом 14 березня в різних містах України та Польщі відбудуться акції проти намірів будівництва 550 малих гідроелектростанцій в Карпатах.

“Труба” ближче, ніж нам здається.

“Збережемо Карпати від міні-ГЕС, збережемо міні-ГЕС для зеленої енергетики!”

Карпатам загрожує небезпека. Нова і, як на перший погляд, неочікувана. Цю небезпеку несуть так звані об’єкти зеленої енергетики – малі гідроелектростанції (малі ГЕС).

Хоча, здається, що зелена енергетика не може становити загрозу для довкілля за своєю суттю, проте те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея, за певних умов, може перетворитися на лихо.

Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах лякають своїм масштабом. Адже, наприклад, у Закарпатській області, на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, планується збудувати 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській області, за різними даними, планується будівництво від півсотні до півтори сотні малих ГЕС, до двох десятків заплановано у Львівській та Чернівецькій областях. Виконання таких планів означатиме фактичну смерть більшості карпатських рік, смерть сплавного туризму.

Шкода для довкілля від багатьох новозбудованих малих ГЕС вже є очевидною і незначною її назвати аж ніяк не можна.

На сьогоднішній день більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу. У цих типах ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку нижче від місця забору. Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже безпосередньо потік греблею не перекривається. Але…

У Карпатах більшість малих ГЕС проектується у верхів’ях рік. Тут ухил річок найбільший, отже, падаюча вода дає найбільшу енергетичну віддачу. У верхів’ях ріки мають невисоку водність, тому для того, щоб виробити якомога більше електроенергії, з рік забирають великі об’єми води – часто-густо із річки забирають практично всю воду, залишаючи замість живого потоку сухе русло, вкрите камінням (Краснянська – фото, Пробійнівська на Грамотному тощо). Замість кількох кілометрів ріки отримуємо кілька кілометрів труб. І проблема не лише у спотворенні природних краєвидів. Забір основної частини води із ріки спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних проблем:

– зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення середовища існування і відтворення молоді;

– погіршення туристичного потенціалу територій, при цьому деякі види туризму, наприклад, сплав річками, може взагалі зникнути;

– активізація негативних геологічних процесів;

– зміни гідрогеологічної обстановки включно із загрозою зниження рівня грунтових вод.

– відповідне зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів;

– негативний вплив на природоохоронні території.

Українська державою прийнято рішення про підтримку відновлювальних джерел енергії. Підтримка виявляється у стимулюванні виробництва електроенергії сонячними, вітровими електростанціями, а також гідроелектростанціями, потужністю до 10 МВт (стаття 1 Закону України «Про електроенергетику»). Зелений тариф виявився достатньо потужним стимулом для підприємців, адже держава гарантує виплату власникам ГЕС за кожен вироблений кіловат-год електроенергії суму (близько 85 коп.), яка у кілька разів перевищує вартість енергії, що постачається споживачам в Україні (близько 28 коп.). Ідея полягає у тому, що держава стимулює тих, хто виробляє енергію без шкоди або з незначною шкодою для довкілля. За існуючої ситуації «зелений тариф» став лише економічним стимулом, способом перекачування бюджетних грошей, тоді як охороною довкілля відверто нехтують.

Саме тому громадськість України – екологи, туристи та багато інших небайдужих громадян – піднялись проти неконтрольованого екологічно небезпечного гідроенергетичного будівництва у Карпатському регіоні. Метою цією боротьби є захист природи Карпат, збереження Карпат для туризму, а також захист самої зеленої енергетики від спроб перетворити її лише у джерело збагачення для окремих осіб шляхом знищення нашого спільного довкілля.


АКЦІЯ В ТЕРНОПОЛІ НА ПІДТРИМКУ КОМПАНІЇ ПРОТИ ЗНИЩЕННЯ КАРПАТ

В Тернополі, на Театральному майдані відбудеться зустріч учасників громадської кампанії проти
будівництва малих ГЕС у Карпатах. Під час зустрічі тернополян інформуватимуть про те, що чекає Карпатську природу в разі спорудження запланованої мережі гідроелектростанцій. Як це відіб’ється на туристичній привабливості Карпат, і який стосунок це має до мешканців Тернопілля. Гості акції зможуть самотужки переконатись, чи можна сплавлятися на човнах там, де більше немає річки.
“Труба” ближче, ніж нам здається.
Терміни: 14 березня, з 12.00 до 15.00
Мета: розповсюдити інформацію про проблему серед жителів міста
Місце проведення: м. Тернопіль, Театральний майдан
Формат:
будуть каяки, байдарки, рафти, весла, жилети і шоломи – все можна буде спробувати, подивитися, сфотографуватися. Бракуватиме тільки води
+ буде інформація про проблему і її обговорення
+ будуть плани заходів, походів і змагань від тернопільських туристів на цей водний сезон
Додаткова інформація про акцію в Тернополі: 097 217 214 5 (Володимир) або на форумі >>>

Заходи 14 березня є урочистим відкриттям всеукраїнської громадської кампанії проти будівництва 550 малих ГЕС у Карпатах. Спорудження такої кількості ГЕС, на думку активістів і науковців, є надзвичайно великою загрозою, яка принесе загибель багатьом рідкісним видам рослин і тварин (передусім – риб) у Карпатах, знищить гірські краєвиди, назавжди підірве неповторну туристичну привабливість всього карпатського регіону і погіршить життя місцевого населення. Попри протести горян, ідея будівництва ГЕС проштовхується на високому рівні. Організатори акцій 14 березня називають цю загрозу «Екологічною проблемою №1».

ДОВІДКА: 14 березня – день боротьби проти загат на річках. Цей день започаткований у 1997 р. з метою об’єднання зусиль людей всього світу в боротьбі проти гребель, а також здійснення просвітництва щодо впливу гребель на річкові екосистеми. 11-14 березня 1997 р. у м. Куритиба (Бразилія) відбулася 1-а Міжнародна зустріч людей, що потерпають від гребель, головною метою якої було посилення міжнародного руху проти гребель.
Додаткова інформація про компанію проти забудови Карпат малими ГЕС: www.pryroda.in.ua/miniges

Коментарі вимкнені.