Інфраструктура регіонів України: чи є світло в кінці тунелю?
Круглий стіл «Стан та перспективи розвитку інфраструктури регіонів України», присвячений презентації та обговоренню результатів дослідження рівня розвитку інфраструктури у 24-х областях України, відбувся 28 липня 2014 року у м. Києві в приміщенні конференц-зали готелю «Русь».
Мета дослідження полягала у проведенні оцінки рівня розвитку інфраструктури відповідних регіонів, визначенні слабких місць та розробці практичних рекомендацій щодо фінансування її розвитку (з повною версією результатів дослідження можна ознайомитись за посиланням: http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/InfrASTRUKTURA.pdf).
Модератором заходу виступила Наталія Романова, президент Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, яка відзначила важливість залучення мережі громадських експертів до проведення аналізу у сфері регіонального розвитку та інфраструктури України.
Директор Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні Штефан Мойзер висловив подяку Поліському фонду та Асоціації регіональних аналітичних центрів за проведену аналітичну роботу та наголосив на прагненні Фонду ім. Фрідріха Еберта підтримувати діяльність мереж громадських аналітичних інституцій, оскільки саме вони у майбутньому можуть стати основним інструментом у проведенні незалежних комплексних досліджень в соціально-політичній та економічній сферах на загальнонаціональному рівні.
Президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак зазначив, що це перший аналітичний продукт Асоціації регіональних аналітичних центрів загальноукраїнського рівня, який поклав початок діяльності мережі у проведенні системних досліджень в економічній та соціально-політичній сферах розвитку українського суспільства.
Серед доповідачів на «круглому столі» виступили експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів.
Експерт Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Максим Забаштанський (м. Чернігів) підкреслив, що наразі необхідно активізувати процеси залучення потенційних інвесторів у Чернігівський регіон на умовах державно-приватного партнерства, концесій у комунальне господарство.
Дмитро Арабаджиєв, експерт Запорізької правозахисної ліги «Універсал» (м. Запоріжжя), звернув особливу увагу на негативний екологічний аспект стану інфраструктури Запорізької області та наголосив на необхідності його врахування при вдосконаленні всіх підсистем інфраструктури регіону.
Однією з нагальних потреб у розвитку інфраструктури Івано-франківської області за словами голови правління Громадського центру «Ділові ініціативи» Галини Васильченко (м. Івано-Франківськ) є необхідність покращення якості покриття автомобільних доріг, зважаючи на їх високу щільність на території регіону.
Аршавір Саркісов, експерт Центру досліджень південноукраїнського прикордоння (м. Херсон), наголосив на важливості і необхідності залучення приватних інвестицій для розвитку інфраструктури Херсонського регіону, оскільки механізми їх освоєння є більш ефективними на даному етапі, ніж для державних бюджетних коштів.
Експерт Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу Дмитро Безвербний (м. Луцьк) однією з головних особливостей Волинської області назвав значну питому вагу сільського населення та високу щільність сільських населених пунктів на території регіону, більшість з яких мають проблеми у сфері інфраструктури, що негативно впливає на загальний стан інфраструктури області.
Експерт аналітичного центру «Бюро економічних та соціальних досліджень» Вадим Штефан (м. Полтава) головними проблемами інфраструктури Полтавської області назвав диспропорції розвитку між окремими інфраструктурними підсистемами, високе завантаження потужностей області, невідповідність стратегічних документів розвитку області реальній ситуації у регіоні, негативний вплив нестабільності загальноекономічної ситуації в Україні.
Любов Ропало, керівник юридичної служби Академії стратегічних досліджень (м. Черкаси), звернула особливу увагу на основні конкурентні переваги Черкаської області (значний природо-ресурсний потенціал, вигідне економіко-географічне розташування на перетині важливих транспортних комунікацій та водного сполучення, наявність відносно дешевих трудових ресурсів, значний потенціал туристичної та рекреаційної галузей області), а також наголосила на необхідності залучення інвестицій для розвитку тих підсистем інфраструктури Черкаського регіону, які підсилюватимуть дані переваги.
Презентуючи результати аналізу рівня розвитку інфраструктури регіонів України, експерти. Поліського фонду та Асоціації регіональних аналітичних центрів відзначили, що практично в кожній області всі її складові знаходяться в незадовільному стані. Серед основних інфраструктурних проблем називалися: низька інноваційна активність, високий рівень зносу основних засобів, недооцінка приватно-державного партнерства в інвестиційній сфері та недостатність державної уваги до проблематики комплексного облаштування територій.
Наприклад, для Тернопільської області проведений аналіз інфраструктури свідчить про наявність проблем функціонування практично в кожній підсистеми інфраструктури. Проте, на наш погляд, особливої уваги заслуговує транспортна підсистема, екологічна підсистема та підсистема житлово-комунального господарства як галузі по життєзабезпеченню суспільства та регіону в цілому. З метою подолання ситуації експертами Поліського фонду запропоновано впровадження схем державно-приватного партнерства, концесій у комунальне господарство. Серед першочергових інвестиційних проектів в інфраструктурні об’єкти названо будівництво комплексу по переробці твердих побутових відходів у м. Тернополі, створення логістичних центрів виробничої та соціальної інфраструктури. Також варто було би звернути увагу на підвищення рівня інвестиційного іміджу Тернопільщини шляхом презентації її потенціалу на міжнародних заходах, що проводяться за кордоном, а також в Україні.
При обговоренні висновків і рекомендацій за результатами дослідження учасники «круглого столу» акцентували увагу на необхідності врахування оборонного аспекту регіональної інфраструктури, поглибленого вивчення взаємодії інфраструктурних підсистем як одного з чинників подолання комплексних проблем територій. Також наголошувалося на доцільності використання для розвитку регіональної інфраструктури можливостей, які відкриваються після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Неодноразово піднімалося питання про недоречність сприйняття інфраструктури як елементу певної території. Наразі ключовими суб’єктами, які визначатимуть напрямки облаштування інфраструктурних підсистем та споживатимуть їх послуги мають постати місцеві громади.
Учасники «круглого столу» дійшли висновку про необхідність подальшої роботи регіональних експертів громадського сектору над аналізом динаміки розвитку місцевої інфраструктури. Одним з важливих елементів такої роботи має стати взаємодія з центральними та місцевими органами влади для донесення до них результатів та імплементації рекомендацій.
Проведення заходу та публікація результатів дослідження були здійснені в рамках проекту «Стан та перспективи розвитку інфраструктури регіонів», що реалізовується Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні у співпраці із Поліським фондом міжнародних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів.
Коментарі вимкнені.