Катання на «атомній бомбі»: в Тайланді на очах у тернополян слон вбив туриста

Тернополянка Тетяна Дутка розповіла у соцмережах моторошну історію, як з чоловіком мало не загинули, катаючись на слоні. На їхніх очах слон, з якого знущалися тамтешні екскурсоводи, забив до смерті туриста з Німеччини.

“Я ніколи не пишу про свій відпочинок, але цього разу не можу не написати! — зазначила Тетяна у своєму пості на Facebook. — Нарешті ми в Україні і я можу розповісти, як “весела” подорож перетворилася на кошмарні спогади на все моє життя… 

Ми з друзями, вирішили цього разу відвідати Тайланд. Приїхавши на о. Ко Чанг, з нами зустрівся гід і запропонував різні екскурсії. Серед них ми вирішили взяти катання та купання з “добрими слоненятами”. Але ніхто з нас уявити не міг, яка це небезпека для життя!!! І як це велике, на перший погляд, добре створіння може ВБИТИ НА ТВОЇХ ОЧАХ ЛЮДИНУ!!!! Гід, який на 1000% знав, чим може закінчитися ця подорож, навіть не попредив нас про таку небезпеку!

ВИСНОВОК 1: наше життя нічого не варте. Голове – ГРОШІ. 

Приїхавши на ферму слонів, ми піднялися на спеціально облаштовану дерев’яну споруду для зручного сідання на слона, прямо з неї ти сідаєш на сидіння, міцно закріплене на слоні.

Нашим емоціям не було меж… це було неймовірно та екзотично. Ми каталися в джунглях, він з нами заходив в воду, зривав для себе листя з дерев. Це було дуже цікаво та весело.

Але при цьому слона, на якому каталися наші друзі, постійно по голові бив поводир, який сидів на ньому. Бив він його металевим крюком, від якого на голові слона були вже шрами. Їх було видно не озброєним оком. В нас це викликало багато негативу. І ми зробили зауваження, на які він не звертав уваги. Катання на “атомній бомбі” тривало близько години. Ми вже поверталися назад на ферму для продовження купання в морі з маленькими слоненятками. Першими під’їхали наші друзі, а ми йшли позаду. Коли вони злізли, біля їхнього слона стояв німецький турист, який на телефон знімав цього слона. І в нас на очах цей слон насаджує на бивні туриста та починає бити його об кам’яний паркан, в результаті вибиває цей паркан. Коли чоловік впав на землю, слон почав хоботом бити по паркану, щоб засипати чоловіка камнями. Але цього йому здалося замало і він почав топтати його ногами. Це все було на очах його дружини, яка, бідна, просто розривалася від крику, болю, і безсилля! Вона нічого не могла зробити, він, стікаючи кров’ю, помер в неї на руках. Вижити в такому випадку не реально.

Але мої пригоди з чоловік були лише попереду!!!

Так, як у слонів є стадний інстинкт, наш слоник почав вставати на задні лапи і мав величезне бажання приєднатися до свого друга. 

Поводир швидко його повернув в бік джунглів і ми просто “полетіли” на некерованому слоні назад.
Перше, що було у мене в голові, “що нас чекає далі?”. Ці хвилини я не забуду ніколи!

Поводир не міг нічого зробити. Він бив його крюком по голові раз за разом і в результаті зрозумів, що вже нічого не може зробити і показав нам, що ми просто маємо УВАГА: НА ШВИДКОСТІ ЗІСКОЧИТИ ЗІ СЛОНА… як Вам? Весело, правда? І він просто це зробив сам… А ми залишилися самі на слоні. Коли ми були біля кущів я подумала : “маю з нього на ходу зіскочити? О ні… ніколи! Але я вже була в польоті (бо мій чоловік мене зіштовхнув, коли побачив велику купу пальмового листя). Я приземлилася дуже м’яко. Швидко повернула голову, поглянути, де мій чоловік і чи не буде мене зараз ногами місити слон… Врезультаті, побачила, що чоловік не встиг зі мною стрибнути і далі на слоні несеться на село, де багато будинків, дерев, і вже не було трави, а суцільне каміння під ногами…
В останні секунди він зіскочив на кущі. Як потім ми побачили, в кущах був великий металевий каркас, об який він вдарився животом і від сильного забою втратив свідомість. В мене був НЕРЕАЛЬНИЙ ШОК… Після побаченого в голові було лише одне: тільки би він був живий… 

Далі все як в тумані… крики, бунт слонів на фермі, поїздка в лікарню… По дорозі ми дзвонили в страхову компанію, яка сказала нам почекати годину. В нас була підозра на зламані ребра та забій грудної клітки. А якщо в чоловіка кровотеча?.. 

“Зачекайте годину і ми повідомимо Вам, в яку лікарню їхати”… Щщщщщщооооо?

ВИСНОВОК 2: наше життя нічого не варте. Голове ГРОШІ.  

Ви там зі своєю проблемою зачекайте і якщо можете, НЕ ЗДИХАЙТЕ, поки ми тут рахуємо, де ви нам дешевше обійдетеся по лікуванню. 

В лікарню ми приїхали першу, яку знайшли. Перше запитання там було: хто буде платити за огляд і ренген? Поки не буде згоди страхової, ми вас дивитися не будемо… Страхова дала нам відмову, оскільки це екстрим-екскурсія. І це Вам мав гід запропонувати додаткову страховку! Але ніхто нам нічого не запропонував, звісно. 

У нас не було 600$ (саме стільки коштує огляд лікаря і ренген). Хто міг знати, що коли катаєшся в джунглях при собі треба мати 600$ на ОДНУ особу для першої допомоги!