“Наші вояки не мають у чому захищати Україну”, – тернополяни побували в Слов’янську (фото)

Активісти ГО «Автомайдан Тернопіль» доставили продукти харчування для колишніх тернопільських беркутівців, а тепер бійців спеціальної роти патрульної служби Управління МВС в Тернопільській області, яких передислокували у місто Ізюм Харківської області.

Голова ГО «Автомайдан Тернопіль» Дмитро Гайдуцький, його заступник Роман Саган та представник Тернопільської міськради Микола Сивирин за дві доби здолали 2600 кілометрів, аби підтримати тернопільських бійців та забезпечити їх продуктами харчування.

– У четвер, 1 травня, у міській раді відбулися збори громадських організацій стосовно забезпечення правопорядку під час травневих свят, – розповідає голова ГО «Автомайдан Тернопіль» Дмитро Гайдуцький. – Під час цієї зустрічі порушили питання про колишніх беркутівців, а тепер спецпідрозділ міліції, яких передислокували на Схід. Про те, що вони не мають харчів, берців, балаклав, рукавиць та інших речей. Найбільше хлопці потребували харчів, адже вони несуть службу на блок-пості неподалік Слов’янська. Там більшість населення неадекватно до них ставиться, тому вони бояться купувати їжу у магазинах, адже вона може бути отруєна.

Тернопільські підприємці відгукнулися на звернення міського голови і надали продукти харчування для тернопільських спецпризначенців. Зокрема завод, який знаходиться поблизу Бережан, надав понад тонну м’ясних та рибних консерви , автомайданівці надали від себе також близько 300 кг. макаронних виробів.

– Однак виникла проблема, як доставити цей вантаж. – зазначає Дмитро. – Ми звернулися до кількох перевізників, але усі при першій згадці про Слов’янськ відмовлялися. Тож наша ГО «Автомайдан Тернопіль» вирішила взяти це на себе. Під час Майдану ми постійно перевозили продукти, речі та ліки до Києва, тому маємо досвід проходження блок-постів та їзди у екстремальних умовах. Нас скоординували із замісником командира спецпідрозділу у Слов’янську і ми вночі вирушили в дорогу. Коли ми були уже за сто кілометрів після Києва, близько 7 ранку нам зателефонували і сказали, що у Слов’янську розпочалася антитерористична операція. Проїхавши таку значну відстань, ми розуміли, що повертатися не можемо, адже нас там чекають. Звичайно, був страх. Ми навіть не говорили рідним, куди насправді їдемо. Наша поїздка трималася у таємниці, щоб запобігти різним провокаціям. По дорозі до Києва все спокійно. Далі блок-постів більшає. Особливо на під’їзді до Харкова. Хочеться відзначити, що по дорозі до Харкова ми бачили багато синьо-жовтих прапорів, написів «Україна єдина». А на Полтавщині навіть електричні стовпи розфарбовані у синьо-жовті кольори. Було приємно все це бачити. Під час поїздки ми всюди спілкувалися української мовою і з цим не виникало жодних проблем. Ми їхали на авто з тернопільськими номерами. На щастя, це не додало нам жодних проблем. Коли на блок-постах дізнавалися, куди ми їдемо і з якою метою, то швидко пропускали нас і радили, як краще проїхати.

За словами Дмитра, у самому Харкові ситуація доволі напружена. На вулицях величезна кількість біг-бордів Добкіна і Тігібка, деякі з них так само, як у Тернополі, заляпані фарбою. Реклами інших політиків ми не помітили. Харків з усіх сторін оточений міліцейськими блок-постами.

– Коли ми наближалися до пункту призначення, то постійно консультувалися з нашим координатором, як безпечніше їхати, адже ситуація була надзвичайно напружена, – розповідає Дмитро Гайдуцький. – На той час терористи вже збили три вертольоти, з боку Слов’янська долинали вибухи. Відчувалося, що ми дійсно перебуваємо у зоні війни. Перед містом Ізюм нас зустріли тернопільські бійці. Вони були дуже раді, що про них не забули, що жителі рідного міста їм допомагають. Дякували усім, хто їх підтримав.

Автомайданівці розвантажили продукти і вирушили на блок-пост, де служать наші правоохоронці.

– Ми їхали дуже швидко через села де місцеве населення більш схильне до проросійської політики , щоб, бува, ніхто не вистрілив у машину, – додає Дмитро. – Так само проїздили через ліс. На дорогах практично немає звичайних машин. Лише міліцейські. На блок-пості наші хлопці служать разом з черкаським ВДВ та бійцями Національної гвардії. Вони стоять із двох сторін дороги, вириті окопи. Мене шокували, що наші вояки не мають у чому захищати Україну. Хто у кросівка, хто у зимових берцях, хто у дірявих. Хлопці стоять під дощем і мокнуть. Немає дощовиків, брезентів для обладнання блок-посту, шоломів, рукавиць, бушлатів, балаклав, бронежилетів і багато інших речей. Це не іграшки. Там справді війна. Хлопці копають окопи по пояс у воді. Холодно, дощ, туман. Їм там дуже не просто. Але настрій у них бойовий, Кажуть, стоятимуть до кінця та боронитимуть Україну.

Коли ми поверталися, заїхали на шиномонтаж. З нами там вічливо спілкувалися ламаною українською. Коли дізналися, що ми привезли їжу військовим, то взяли за послуги лише 10 гривень.

Автомайданівці кажуть, що і надалі готові долучатися до схожих акцій, аби допомогти тернопільським правоохоронцям, які стоять на сторожі єдності і цілісності України.

Автомайдан