Хоптян розбереться з усіма, хто «кришує» водойми, кар’єри та земельні угіддя

Революційна колегія ОДА відбулась минулого тижня. Засідання присвячувалось найбільш болючим питанням –  використанню землі, водойм, лісів та корисних копалин Тернопільщини і  роботі господарського комплексу. Губернатор області Валентин Хоптян був у гуморі – кожного виступаючого засипав цифрами та питаннями, цитував Президента та нагадував основне завдання кожного керівника – наповнювати бюджет. Щоправда, його об’єктивність закінчилась, коли виступаючі торкались двох болючих тем – зупинки спиртозаводів та хронічної заборгованості фірми «Будівельник» і відвертого ігнорування судових рішень головою корпорації Зеновієм Щепановським. Тут нерви у губернатора здали і він просто переривав виступаючих, даючи зрозуміти, що тема закрита. Однак про все по порядку розпововідає газета “Номер Один”.

Природні багатства легалізують

«Площа Тернопільської області складає 1 млн. 382 тисячі га, — почав доповідь  в.о. начальника Головного управління Держкомзему в області Михайло Воляк. – Станом на 1 січня 2011 року сільськогосподарські угіддя займають 1 млн. 48 тис. 700 га (тобто 76% від усіх площ), у тому числі 854 тис. 200  га ріллі, 200 тис. 800 га води, що становить 15%. Забудовані землі займають 62,5 тис. га (5%), водні плеса – майже 20 тис. га (1%) та 51 тис. га – інші землі (це є 3 %). Із загальної площі с/г підприємства використовують 417 тис 400 га (30%), громадяни – 580 тис. 700 га (42%), лісогосподарські підприємства – майже 157 тис. га (11%), інші землекористувачі – 233 тис. 600 га (17%). Державні акти на право власності на земельні ділянки отримали 312 тис. 500 жителів області, або 98, 5% від власників сертифікатів. Власники передали в оренду 224, 6 тисяч належних їм паїв площею 452, 3 тис. га, з них 198, 5 тис. договорів укладено з сільськогосподарськими підприємствами, а понад 26 тисяч – із фермерськими господарствами. Обробляють самостійно власні паї площею 62, 9 тис. га 34 тисячі 600 громадян».

У 2010 році розмір орендної плати за земельні паї коливався у межах 1,5-5 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Усього по області було нараховано та виплачено 140 млн. 800 тис. грн. за оренду землі.

«У землях запасу області налічується понад 25 тис. га орних земель, з яких за обліковими даними обробляється лише 8, 9 тис. га (у тому числі 0,9 тис. га – фермерськими господарствами, 6,7 тис. га – сільськогосподарськими підприємствами, решта – громадянами), або 35%. Офіційно не обробляється понад 16 тис. га земель. Загальна площа орних земель резервного фонду складає 14,5 тис. га, з них використовується 4,3 тис. га (фермерськими господарствами  0,3 тис. га, сільгосппідприємствами – 3,4 тис. га, громадянами – 0,6 тис. га) або 30%, не передано у користування понад 10 тис. га. В цілому по області обробляється 13,2 тис. га орних земель державної форми власності, що складає третину від їх загальної площі. Найбільше не обробляється земель запасу і резервного фонду в Заліщицькому, Збаразькому, Зборівському, Підволочиському, Теребовлянському, Чортківському районах», – визнав Михайло Воляк.

Керівник області наказав розібратись, щоб жодного гектара не заростало травою, водночас потрібно завершити паспортизацію земель лісового фонду.

«Щодо земель лісового фонду, сьогодні ми маємо чітко розібратися, як саме їх використовують, — наголосив голова ОДА Валентин Хоптян. – Адже це наші природні багатства, які потребують обліку  і які ми не маємо права використовувати безконтрольно. Аналогічна ситуація з водоймами. Кожен ставок в області має бути паспортизованим, а їх власники повинні сплачувати відповідну суму за користування природними надрами». При цьому керманич області навів такі дані: з 35 ставків Заліщицького району тільки два(!) офіційно передано в оренду, у Підгайцях з 33-ох – лише вісім, у Чорткові з 72-ох – 29 водойм. Щоправда, не обійшлось і без жартів: виявилось, на Кременеччині примудрились 80 водойм здати в оренду 88 підприємцям. «Та це один ставок віддали вісьмом людям», – пояснив хтось із зали.

«А давайте ми разом з вами сядемо в “Жигулі”, прихопимо вудочки і зупинимося біля одного з «безхозних» ставків, – запропонував губернатор  начальнику обласного виробничого управління з меліорації та водного господарства «Тернопільводгосп» Тарасові Капусті. – Думаю, господарі там одразу з’являться».

«Ще й з автоматом», – підказали з зали.

Теребовлянський камінь переміг в Італії

На території області знаходиться майже 250 кар’єрів, однак лише 37 з них «легалізовані» , тобто мають усі документи, доповів Михайло Воляк.

«Найцікавіше: 12 суб’єктів мають держакти на право постійного користування, видані ще у 1977 р., – зазначив чиновник і пояснив: – Тому вони сплачують тільки земельний податок, хоча мали б орендну плату. Якщо це виправити, бюджет щороку отримуватиме додатково півмільйона гривень».

«50 серйозних кар’єрів не мають жодних документів, бо їх «кришують», – відверто сказав губернатор і звернувся до присутніх начальників УСБУ та УМВСУ, представника обласної прокуратури, обласної податкової з проханням  розібратися і почати активно працювати. Теребовлянське каміння перемогло на престижній виставці будівельних та оздоблювальних матеріалів в Італії, вантажівки з тернопільськими номерами постійно пропонують ці брили на київських ринках будматеріалів, проте одержані кошти оминають теребовлянську скарбницю».

Часто-густо не мають господарів і ліси, насамперед ті, що колись належали колгоспам.

«Ми повинні розібратися, хто і як саме використовує ліси, – наголосив Валентин Хоптян. – Це наші природні багатства, які потребують обліку». І хоча держакти на право постійного користування державним лісогосподарським підприємствам уже видали на 10,9 тис. га та на 4,9 га, у Заліщицькому, Чортківському, Монастириському, Теребовлянському, Тернопільському районах досі не оформлено жодного правовстановлюючого документа.

Добрі наміри чи замовні «наїзди»?

Неабиякий резонанс викликало питання губернатора до заступника начальника Держуправління охорони природного середовища області Олександра Панчука: «За свій підпис ви скільки берете?» – «Ніскільки», – промовив той.

– «Люди не платять, бо документи оформляються через «єдине вікно»», – спробував переконати голову Михайло Воляк. Та дарма, голова ОДА продовжував допитуватись, яким установам і за які довідки доводиться платити громадянам.

«Треба розігнати комерційні структури, які присмокталися при тому чи іншому управлінні, та протягом місяця доповісти, – наголосив Валентин Хоптян. – Чому санстанція бере 505 грн. за виготовлення технічної документації, причому незалежно, чи це 100 гектарів чи два? За що «скіфи», як ми називаємо управління охорони пам’яток архітектури, беруть 305 гривень? Які пам’ятники посередині поля?» Майже 4 тисячі грн. доводиться платити пересічним громадянам за виготовлення документації на землю, тобто віддати в середньому три зарплати.

«Я хотів би знати, де осіли ці кошти, скільки їх надійшло за останніх три роки – у 2008-10 рр. і на що вони були витрачені, – наголосив губернатор, наказавши КРУ та Держкомзему перевірити ці структури та розібратись із діяльністю державних установ. – Зібрати всі горизонти, підгоризонти і надгоризонти за 3 роки, які займаються цими питаннями в області. Ці структури є в кожному районі, а в Тернополі їх значно більше. По кожному із 58 суб’єктів треба з’ясувати, хто скільки брав за три роки і куди ті кошти перераховували».

Здається, все правильно, якби не зауваження щодо пам’яток археології, бо саме їх мав на увазі губернатор, назвавши пам’ятки культури. Питається, а де мають розташовуватись, як не серед поля кургани, давньоруські поховання, городища? Так, минулого року на городах городян Теребовлі відшукали давньоруське поселення, але таке трапляється рідко. І якби так усі державні мужі ставились до археології, скіфську пектораль, а то й саму Трою досі би не знайшли.

112 млн. грн. збитків спиртозаводів компенсують яблуневі сади?

Вдруге губернатор занервував під час виступу начальника управління економіки ТОДА. За браком часу економіст Василь Гецько почав із проблемних питань. Зокрема, зауважив, що на фоні загального підойму спостерігається спад виробництва у Борщівському районі (32,5%), Козівському (майже 76%), Лановецькому (96%),  Монастирському (35%), Теребовлянському (18%), Підволочиському (28%), Чортківському – 42%. Чому виникла така ситуація? «Перш за все, через зниження виробництва окремих видів молочної продукції, зокрема, виробництво сирів твердих та кисломолочних скоротилось на 32%, майже на 51% знизилось виробництво круп та зернових, а також в області на 75%  скоротилось виробництво етилового спирту. Загалом якщо говорити про спиртову галузь, то недобір товарної продукції у I-му кварталі складає 112 млн. грн., і це потрібно буде перекривати. Наступна проблема – скорочення виробництва і переробки свіжої яловичини і телятини, в цілому цей показник знизився на 66%, тобто використовується лише третина потенціалу», – наголосив Василь Гецько.

Крім того, у I-му кварталі знизились показники у тваринництві, в середньому на 16 кг зменшились надої молока від кожної корови. Загалом спад продуктивності відбувся в 11 районах, але найбільше на Кременеччині, Бережанщині, Заліщицькому та Підволочиському районах. Хоча минулого року рентабельність виробництва молока зросла втричі і становила 33%. Нині почалось зменшення поголів’я корів у всіх господарствах Заліщицького, Бережанського, Кременецького, Чортківського, Монастириського районів.

Збільшується диспропорція між виробництвом продукції та її переробкою. Наприклад, у січні-березні ц.р. було вироблено понад 15 тис. тонн м’яса, але на переробні підприємства надійшло лише 3,9 тис. тонн худоби і птиці, що на 5,6% менше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Свинини вироблено взагалі лише 79 тонн.

«А що гусятинський Липка (губернатор мав на увазі керівника ПП «Масар-Агро»)?» – перебив виступаючого губернатор.

«Порівняно з минулим роком у нього на 40% зросло виробництво ковбас», – каже Василь Володимирович. «Яке зростання? – вийшов з себе Валентин Хоптян. – Там кожну добу виробляється 30 тонн ковбаси. Скажіть, а де дівається шкіра свинини і ВРХ, де діваються кістки? Зрештою, ця ковбаса потрапляє нашим дітям, вже люди до мене йдуть з тривогою, але нікому немає до цього діла. Ми що, дурні з вами чи що? Тут до всіх є запитання: і до Антимонопольного комітету, і до ветеринарної медицини, і комітету захисту прав споживачів, і до управління сільського господарства і, зрештою, до силових структур. Він з нас сміється».

Далі Василь Гецько продовжив доповідь, цього разу торкнувся проблеми зупинки  спиртових заводів, нагадавши, що це негативно вплине на обсяги реалізації пшениці, кукурудзи обласними сільгосппідприємствами, а також призведе до скорочення робочих місць. Але найголовніше, на 40 млн. грн. зменшить надходження податків до місцевих бюджетів. На що губернатор відповів: «За спирт гроші завжди йшли в центр, вони ніколи нашими грошима не були, держава хоче навести порядок у цій галузі. Наше завдання – зберегти робочі місця та шукати шляхи, щоб підприємства працювали. Сади будуть саджати і виноградники теж».

Жанна Попович