Надзвичайна ніч поезії та музики зібрала молодь зі всіх куточків Львова й України

В ніч з 17 -18 вересня, в рамках Форуму видавців,  відбулася  акція «Ніч поезії та музики нон-стоп». Цей захід зібрав близько 40-поетів з України, Британії, Мексики, Австралії та інших країн, а також молодіжні музичні гурти.

Дійство – грандіозне! Я ще не бачила  такого скупчення молоді різних соціальних, релігійних, політичних, філософських та просто життєвих поглядів в одному місці.  У залі був  повний аншлаг! Я  ж то думала, що прийдуть лише сивочолі дідусі, й поважні дами у вишуканих вбраннях. Та ні! Слухачами були студенти! Приходили з термосами, бутербродами і навіть каріматами та спальниками – дійство обіцяло бути довготривалим.

Незважаючи на півгодинну затримку  публіка була у хорошому гуморі і плескала, аби пришвидшити початок. І от погасло світло. На сцену один за одним почали виходити поети. Читали вірші, в перервах грали гурти.

Замітила одну цікаву річ: всі поети різні. Немає подібних. Один надто емоційний,  другий стриманий, третій мрійливий , четвертий ностальгійний, п’ятий кумедний настільки, що всі реготали і за животи хапалися…  Мабуть варто розповісти про тих,  які  найдужче припали до душі глядачам і мені зокрема.

Розпочну з британки Кони Макфи. Смілива жінка. Єдина з закордонних поетів, яка виступила без перекладачів, та ще й на кінець заспівала!  На диво її вірші були зрозумілі навіть тим, хто вивчав німецьку чи французьку мови.

Ілля Стронговський – дивакуватий, авангардний хлопчина. Читав свої вірші з стільникового: « Я не маю роздруківок» – пояснив. Читав і верлібри, і римовані, «репував» , вистукував собі ногою ритм. «Поки організатори заклопотані, я нахабно цим скористаюсь» – Ілля читав найдовше, та ще й розвеселив публіку. Його «Хлопчик-Гітлер, дівчинка -Сталін» порвала публіку. Сміялися всі-всі-всі.

Усі присутні згадали своє дитинство з Іваном Малковичем.  «От такий роззява, ліві двері справа!» – разом з поетом, перекладачем та видавцем,  немов дітлахи, скандували дорослі слухачі. Потім, викликавши «на біс» слухали дитячий віршик « Паротяг».

І на десерт Олександр Ірванець. Він зачепив у своїх віршах гостру тему -політику. «Балада про Вікно» зірвала шквал оплесків:

– Слідкуйте за римою! – перервав поет і виразно прочитав:

Вікно в Президентській Адміністрації!

Твій теплий квадрат зберігатиму в серці я!

Геть усі були в захваті від почутого. Звичайно, слухачі зрозуміли, яке саме серце буде зберігати це тепло.  Віват – Олександре!

Всю ніч слухачам не давала заснути міцним студентським сном жива музика.  На сцені виступили   «Очеретяний Кіт», «Illusions», «Один в каное»(російсько-український гурт) та «Іграшковий блюз». Музика допомагала відволіктися, і навіть трішки покрутитися у своїх зручних кріслах, які так набридали після довгого сидіння.

Ця ніч є яскравим прикладом того, що в України є майбутнє.  Дарма говорять, що українська молодь розбещена, невихована, не має відчуття патріотизму, любові до мистецтва. Зараз мистецтво не таке як раніше, але все ж  воно виконує своє головне завдання: лікує душі, закликає рухатись вперед і творити.

 

P.S. Ніч була дивовижна!  З нетерпінням чекатиму наступного року! Звичайно не всім перебували у такому захваті, як я. Дехто таки добряче виспався, рік наперед.  Багатьом не сподобалися вірші, музика. Але зараз такий час, що кожен може стати митцем. Проте не всі наважуються винести свої твори на осуд. І я не бачу в цьому нічого поганого.

Мені дуже шкода, що такі заходи не відбуваються частіше.  На Тернопільщині є багато чудових поетів і прозаїків, талановитих музикантів! Чому б не організувати такого дійства у нас?

Анна-Лілія Кокора