Олег Тягнибок День Соборності України провів на Тернопільщині

22 січня 2011 року лідер Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Олег Тягнибок узяв участь у традиційних заходах, присвячених Дню Соборності України, у селищі Скала-Подільська Борщівського району на річці Збруч (на межі Тернопільської та Хмельницької областей).

Виступаючи перед українцями з обох берегів Збруча Олег Тягнибок заявив:

“Акт Злуки 22 січня 1919 року – це торжество духу української нації, ознака невмирущості її державотворчих традицій. Це символ того, що жодним окупантам та українофобам, жодними кордонами, мороком століть поневолень не вдалося і не вдасться знищити прагнення Української нації до єдності та побудови Великої України.

День Соборності України є знаковим для української нації. Цей чин кардинально заперечує московсько-большевицьку вигадку про створення Української держави комуністами під кремлівським керівництвом (буцімто Лєнін “створив” Україну, Сталін “розширив” її територію, а Хрущов “доповнив” Кримом). Насправді, держава, яка постала внаслідок об’єднання УНР і ЗУНР, мала територію в 1,6 рази більшу за сучасну Україну і була, власне, знищена московськими окупантами. Наші попередники творили українську державу в межах проживання українського етносу, тобто включили до неї усі українські етнічні землі. Це була повноцінна держава української нації на українській землі. І нехай ця держава протрималась недовго і була знищена окупантами, Чин Злуки плекав в українців віру і надію, що одного разу постане Велика Україна, яка об’єднає усіх українців. Тому святкування Дня Злуки – це є жива традиція.

Акт Злуки 22 січня 2011 року і події до нього стали уроком для української нації: будь-які дроблення, ідеї сепаратизму, спроби побудувати декілька Україн, забути про українські етнічні землі, орієнтація на зовнішні сили – є загрозою державності та можуть призвести до її краху.

І третій важливий урок тих героїчних подій. Акт Злуки був внутрішнім порухом усієї української нації. Це символ того, що ніколи і нікому не вдасться розділити українців. Що українська ідея – ідея побудови Великої України на засадах історичної, національної та соціальної справедливості – є стрижневою ідеєю всіх українців, де б вони не перебували і куди б їх не закинула доля. Спроби нинішньої окупаційної адміністрації вкотре скористатися імперським принципом: поділяй і володарюй – приречені на поразку. В Україні немає розколу всередині української нації. Є натомість глибока прірва між українофобським окупаційним режимом та українським народом. Є неприродна ситуація, коли владу отримали нащадки окупантів, для яких ідея нації, її єдності є пустими звуками. Україна для них є лиш об’єктом визискування і ненависті. Проте нація довела, що вона здатна справлятися з будь-якими труднощами. Її не зломила столітня окупація, сталінський геноцид, репресії. Тому намагання табачників і йому подібних є марними. Вони лише пришвидшують Українську національну революцію. Лише поглиблюють віру і рішучість нації до докорінних змін, акумулюють до боротьби. І тут, на берегах Збруча я маю абсолютну впевненість, що ми неодмінно переможемо. Що ці конвульсії постсовєцької окупаційної адміністрації – це останній порух імперії, це акції відчаю режиму, який розуміє, що росте покоління українців, які народилися в Незалежній Україні. І цієї незалежності вони вже нікому не віддадуть.”