“Плюси” та “мінуси” появи цинкового цеху в Заліщиках

Днями у  Заліщиках Тернопільської області  відбулись перші за всю історію міста громадські слухання. Поштовхом до їхнього скликання стало намагання місцевих підприємців Навольських запустити лінію по оцинковуванню чорного дроту на території міста. Якщо не сповістять про це країну – «Заліщикам – торба», переконані вони, адже ініціатор запуску проекту – голова райдержадміністрації, Ярослав Навольський. Більшість  городян надзвичайно схвильовані  загрозою сусідства з таким  виробництвом. Воно – небезпечне, стверджують вони. Адже випари від нього підніматиметься у повітря, а  стічні води із цеху – стікатимуть у Дністер .

В інтернет-виданнях вже не перший день з’являються статті про дану проблему. Автор статті «Цинковий цех – Заліщицька біда (фільм перший)» Рома Вільний, досить грубо та агресивно висловився на адресу  родини Навольських, які є свого роду монополістами ринку праці районного центру.

Місцями – досить некоректно та непрофесійно, опираючись на власні умовиводи та неофіційні джерела. «На всіх підприємствах Навольських робота припинилась і людей примусили прийти на громадські слухання і підтримувати подальше будування цинкового цеху…» – стверджує він у своїй публікації. Автор розмовляла з людьми, присутніми на зборах. Ніхто нікого не силував йти на збори. Просто повідомили про те, що вони відбудуться. Невже працівники інших виробників Навольських не в праві висловити свою думку?

При чому і серед них були такі, які не погоджувались із тим, що даний цех варто запускати. Ніякого залякування не було – стверджують вони. Проголосувати на слуханнях  могли всі –  і працівники Навольських, і ті, хто знайшов собі роботу деінде.  В цьому і є суть демократії. Інша справа, що справа велась із недотриманням багатьох актів. І правими були ті, хто висловив свою думку з приводу невідповідностей реалій до документації. Працівниця виробництва мені пояснила, що голосує проти запуску цеху. Напередодні їм повідомили, що дають вихідний день, для того, щоб могли прийти і проголосувати, однак ніхто не вказував, як саме. Тобто – висловити СВОЮ думку. «А хто голосує «за»?» – запитую її. «Справді, здебільшого доцільність запуску даного цеху бачать працівники інших виробництв Навольських. Тому, що бачать, що це є варіант для роботи, не бачать шкоди від даного цеху… В умовах тотального безробіття, це є непоганий варіант для роботи. Але я не хочу, щоб такий цех був в нашому місті. Це не означає, що я проти всіх виробництв Навольських» – переконувала вона..

Фахівці не бачать проблем, які є очевидними

Еколог, геолог,  самі підприємці та розробники проекту, присутні на даних громадських слуханнях, намагались переконати всіх присутніх у протилежному.  Мовляв, каналізація для виробництва, згідно із проектом не потрібна, а випари будуть ретельно відфільтровуватись. Правдивість відповідей у слухачів викликала сумнів, що красномовно підтверджувалось реакцією залу.  Аргумент у посадовців  єдиний: всі в один голос стверджують, що діють згідно із чинним законодавством. Та ні санстанція, ані геологія не згадали у своїх доповідях, приміром про те, що об’єкт споруджено на території Дністровського каньйону, на місці геологічного розлому та ще про ряд невідповідностей, які були очевидними для городян…

Місцевий історик Рудько Любомир Антонович стверджує, що на місці цеху є підземні води, що від найменшого тектонічного поштовху виробництво, як би досконало воно не було продумане, може перетворитись у серйозну небезпеку не лише для містечка, але й для прилеглих населених пунктів.

Не вірить обіцянкам братів Навольських про абсолютну безпеку виробництва і  місцевий фельдшер Якимчук Юрій Яремович.  «Не врахована роза вітрів, адже місто розташоване так, що вітер завжди дме в сторону міста. Тому всі випари будуть постійно стояти над Заліщиками. А в місті й так дуже тривожна ситуація із онкозахворюваннями та з іншими серйозними захворюваннями» – каже він.

Завідувач відділення гігієни праці  «Тернопільської обласної санепідемстанції» Дем’янчук Роман переконує: якби постало таке питання, він не відмовився б збудувати собі дім поблизу даного цеху для оцинковування дроту. Цей аргумент з його уст мав би переконати мешканців Заліщиків у тому, що шкоди від виробництва бути просто не може згідно із висновками його служби.  «Людьми на даному слуханні більше володіли емоції, аніж знання справи». Тим не менше, він не відповів на жодне пряме запитання, поставлене йому. Як, зрештою, і всі представники санстанції, відділів геології, та розробники самого проекту.  Люди добре знають місцевість, і відмовляють розробників споруджувати цех у Заліщиках. Та й сам мер міста неодноразово пропонував Навольським вибрати якусь іншу ділянку. Можливо цех і не несе загрози для населення, та якщо громада проти – варто до неї прислухатись.

Ярослав Гринишин, місцевий вчитель, дім якого знаходиться поряд із цехом, стверджує, що це просто неприпустимо, адже сировина, яка використовуватиметься для оцинковування дроту, є загрозливою для людей. І має рацію, адже поблизу розташоване залізничне полотно, а від руху поїздів – здригається навіть його домівка. Отже, про герметичність даного цеху мова не може йти, адже він, цех, розташований за кілька метрів від даної колії.  Наводить він і ще ряд невідповідностей. Та таких, які не лише суперечать висновкам санстанції та органів екології, але й чинному законодавству, чому має документальне підтвердження.  Пан Ярослав наполягає на доцільності перенесення цеху за межі міста або його перепрофілюванні.

«Проти громади ми не підемо!» – переконує комерційний директор виробництва

Однак, не всі жителі міста виявились  єдиноголосними. Молоді матусі, які прогулювались поряд з клубом, де відбувалось засідання, зізнаються: підприємці Навольські, які затіяли виробництво, пообіцяли зайнятись благоустроєм міста, якщо мешканці дадуть добро.  Ці слова підтвердив комерційний директор МПП «Роммар» Юрій Слободян. А небезпеки в цеху із оцинкування дроту він не вбачає, адже сам живе неподалік від цеху. «Проти волі громади ми не підемо. Однак такий цех не  несе ніякої загрози ані здоровю, ні життю. Так, технологія дороговартісна, однак ми не візьмемось за роботу, поки в нас не буде необхідних фільтрів.  Це я триматиму на власному контролі. Подібний цех по оцинковуванню чорного дроту працює в центрі Одеси – і ніхто не виступав проти, нікому він не нашкодив. Крім того, на слуханні говорили лише про те, що ми надамо лише шість робочих місць в разі запуску цеху. Насправді ж, ми плануємо, якщо звісно вдасться відкрити лінію оцинкування, відкрити цех з сітковязання, а на нього візьмемо не менше п’ятдесяти робітників. ..»

Чоловік засмучений і не зовсім розуміє, чому громада так сприйняла звістку про запущеня цеху. Адже чимало мешканців Заліщиків працюють на інших виробництвах братів Навольських, і дуже задоволені умовами роботи та зарплатнею.

«О!!! Забув добавити. Це та ж сім”я, що очолювала на попередніх виборах список Партії Регіонів (він ж голова адміністрації), Фронт Змін (він ж брат голови адміністрації), РУХ (він ж брат голови адміністрації) і ще один брат теж у Фронті Змін)))) Видко великі надії покладаються на Арсенія Петровича!!! Яценюка…. от так. Всі ці партії не замітили громадських слухань, ну не відбувається в місті нічого і все» – продовжує наїжджати на Навольських Рома Вільний. А це вже наштовхує на думку про те, що його мучить найстрашніший український звір – жаба.  Адже до справи про цех вищесказане  не має жодного відношення

Молодь – проти

Молодь Заліщиків також виступає проти запуску даного цеху. Гімназисти Заліщицької гімназії з власної ініціативи виготовили листівки, якими власноруч обклеїли стовпи міста. «За одну ніч їх хтось позривав» – розповідає гімназистка Христина Мандзюк.  Гімназисти крадькома пробрались на зібрання, щоб висловити свою думку у вигляді заяви-протесту. Ще під залом слухань хвилювались, що їм за це перепаде на горіхи. Адже, як зізнались, їх сюди ніхто не направляв, це була їхня  власна ініціатива. «Наступного дня після слухань у гімназії вже пройшли гучні розбори, як це учні попали на слухання, і ніхто, наголошую ніхто із вчителів не став на захист учнів. Чого ми вчимо своїх дітей? Того що висловлювати свою позицію, відмінну від райадміністрації це злочин? Того, що висловлення та відстоювання своєї позиції відмінної від позиції рай.адміністрації це не здорово?». – продовжує Рома Вільний. Схоже на заяву про те, що всіх вчителів гімназії підкуплено Навольськими, що просто неможливо. Це нормально, коли діти мають свою думку, а учителі свою. Можливо, серед викладачів гімназії є прихильники виробництва, які вірять в те, що він не принесе шкоди, а дійсно, забезпечить городян роботою.

Голосували з паспортами

Як підсумок громадських слухань, було проведено голосування: із паспортами ставали спочатку ті, хто «за» виробництво (працівники інших підприємств ініціаторів створення цеху, яким навіть дали цього дня вихідний день, аби вони могли висловити свою думку). Потім голосували  ті, хто мав аргументи «проти» запуску виробництва. Без них, паспортів, вхід на слухання був закритий, тому й рахували «голоси» по паспортах з пропискою у Заліщиках.

В багатьох джерелах, які писали про ситуацію в Заліщиках, вказувалось – працівників підприємств Навольських залякали втратою роботи, і змусили проголосувати за відкриття цеху. Поспілкувавшись з людьми, автор дійшла висновку: ніхто нікого не змушував голосувати на користь нового цеху. Люди дійсно просто висловлювали власну думку. А в кожного є свої причини, підтримувати виробництво, чи ні.

Врегулювати ситуацію намагається мер Заліщиків Беневят Володимир Станіславович.  Він переконує: думка громади не залишиться поза увагою. Власне, для цього й відбулося дане слухання. Адже рішення про запуск виробництва ще не прийнято, цього дня лише обумовлювались його плюси і мінуси.  «Я – за виробництво. Але головне, щоб воно не відбувалось всупереч думкам городян. Висновки експертів – сирі, вони зроблені у кабінетах, а не на місці виробництва. Але остаточне рішення не прийняте. Немає причини для паніки. І власники виробництва, і міська влада розуміють, що останнє слово буде за громадою».

Отже, мешканцям районного центру достатньо висловити власну думку і обумовити її. Думки городян розійшлись: частина мешканців Заліщиків проголосували за те, щоб цех запустили. Однак більшість людей переконані: виробництво оцинкованого дроту у їхньому провінційному містечку не потрібне.  Компактне, затишне старовинне місто, на їхню думку, повинне з’являтись у новинах виключно завдяки своїм історичним та географічним надбанням, яких тут є чимало.

Оля Терещук